Раніше вже зазначалося, що для вирішення основних питань діяльності відповідно до статуту вузу його керівник (ректор, директор) може створювати робочі та дорадчі органи, а також має право визначати їх повноваження (частина 2 ст. 32 Закону України "Про вищу освіту"). Робочими органами закон визначає ректорат, деканати та приймальну комісію (а також адміністративну раду для вузів І-ІІ- рівнів акредитації). Тож ректор має право утворити певний дорадчий орган у студентських справах. Студенти можуть ініціювати створення такої "платформи" для спілкування з ректором для безпосереднього представлення власних проблем. Положення про дорадчі органи затверджуються наказом керівника вищого навчального закладу відповідно до статуту вузу.

Якщо вийти за межі вузу, то, спираючись на право студентів особисто або через своїх представників брати участь у обговоренні, вирішенні питань удосконалення навчально-виховного процесу, науково-дослідної роботи тощо, для забезпеченням проведення консультацій із громадськістю з питань формування та реалізації державної (тієї чи іншої, наприклад, освітньої чи молодіжної) політики центральними та місцевими органами виконавчої влади (а також органами місцевого самоврядування) можуть створюватися та діяти консультативно-дорадчі органи при них - громадські ради (колегії).

Зокрема, 2004 року Постановою Кабміну "Деякі питання щодо забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики" від 15 жовтня №1378 (зі змінами) було затверджено Типове положення про громадську раду при центральному, місцевому органі виконавчої влади.

Основними завданнями таких громадських органів було визначено:
- сприяння реалізації громадянами конституційного права на участь в управлінні державними справами;
- забезпечення врахування громадської думки у процесі підготовки й організації виконання рішень центральних і місцевих органів виконавчої влади.

Тож, саме такі завдання породжують і зміст діяльності консультаційно-дорадчих рад. Типове положення пропонує механізми дій рад, які:
- готують і подають пропозиції до орієнтовного плану проведення консультацій із громадськістю;
- подають пропозиції щодо строків проведення публічних громадських обговорень;
- подають пропозиції щодо проведення консультацій із громадськістю з питань, не передбачених орієнтовним планом;
- розробляють та подають на розгляд пропозиції до плану проведення консультацій із громадськістю за визначеною тематикою із зазначенням переліку питань, строків і етапів, порядку оприлюднення інформації про проведення консультацій і врахування їх результатів;
- здійснюють інші заходи щодо організації та проведення консультацій з громадськістю;
- опрацьовують отримані за результатами проведення консультацій з громадськістю пропозиції та зауваження з питань формування та реалізації державної політики і подають їх в установленому порядку відповідному органу виконавчої влади;
- систематично інформують громадськість, зокрема через ЗМІ, про свою діяльність, прийняті рішення та стан їх виконання.
Також радам надаються права:
- отримувати в установленому порядку від відповідного органу виконавчої влади інформацію, необхідну для своєї роботи;
- утворювати постійні та тимчасові робочі органи (комітети, комісії, експертні групи) відповідно до напрямів роботи ради;
- залучати до своєї роботи представників органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій, вітчизняних і міжнародних експертних і наукових організацій (за їхньою згадою), а також окремих фахівців;
- проводити асамблеї, конференції, збори.

Згідно Указу Президента України "Про додаткові заходи щодо реалізації державної молодіжної політики" від 29 березня 2001 р. №221/2001 облдержадміністрації мають:
- сприяти розвитку прогресивних форм самоврядування молоді на регіональному рівні;
- вирішити питання щодо створення молодіжних консультативно-дорадчих органів із представників місцевих осередків всеукраїнських молодіжних громадських, у тому числі студентських, організацій;
- організувати консультації з лідерами молодіжних громадських організацій для обговорення нагальних питань, у розв'язанні яких заінтересована молодь; виробити механізм здійснення заходів за результатами таких консультацій.

Такі консультаційно-дорадчі органи діють і можуть створюватися, вдосконалюватися. Але не слід перевищувати їхню виключну значущість, зважаючи саме на дорадчий, необов'язковий характер рішень. Разом із тим не слід нехтувати позитивним досвідом і кращими практиками таких рад, наприклад, Громадської ради при Міністерстві внутрішніх справ України з питань забезпечення прав людини (положення та регламент роботи якої затверджено Наказом МВС від 27 грудня 2005 р. №1243).

NB. Чинні Положення про обласну раду з питань молодіжної політики та Положення про обласну студентську раду можна віднайти на стор. 348-349 і 358-360 відповідно довідника для громадсько-активного студента
"Студентський паспорт м. Харкова"

Зокрема, безпосередньо молодіжні громадські організації мають право вносити до органів виконавчої влади та місцевого самоврядування пропозиції з питань соціального становлення та розвитку молоді (ст. 14 Закону України "Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні"), вони залучаються органами виконавчої влади та місцевого самоврядування до розроблення й обговорення проектів рішень із питань державної політики щодо молоді (ст. 8 Закону України "Про молодіжні та дитячі громадські організації"). Також державна підтримка молодіжних громадських організацій здійснюється, наприклад, через надання останнім інформації про державну політику щодо молоді.

NB. Провідні видання щодо участі громадськості в реалізації державних політик, зокрема, на місцевому рівні можна віднайти в частині "Правова просвіта" розділу "Бібліотека" електронної CD-бібліотеки "Громадська активність студентів: крок за кроком", яка невід'ємно додається до друкованого примірника даного посібника