Захистити права студентів можна безліччю способів, але наявність у студентської організації друкованого органу дає їй величезні можливості та розкриває нові обрії. Сама по собі присутність більш-менш незалежного ЗМІ у вузі може стримати найжвавіших порушників, а вірне застосування цього друкованого ресурсу може зупинити багато порушень прав студентів.

Як правило, студентські ЗМІ виходять у вигляді періодичних друкованих видань і сторінок у мережі Інтернет, у деяких вузах працюють студентські радіостанції. У Харкові відомий один вуз, де працювало студентське радіо - ХГУ "НУА". Якщо у Вас в вузі з'явиться радіоточка, кореспонденти з легкістю зможуть перекваліфікуватися із правозахисників, що працюють у пресі, в правозахисників працюючих на радіо.

Газета не може похвастатися оперативністю доставки інформації своїй аудиторії, але в неї є й переваги - друковане видання зосереджується на коментуванні новин, на первинному аналізі ситуацій і проблем, прогнозуванні їхнього розвитку. До безперервного потоку оперативної інформації, що йде з телебачення, радіо та мережних виданнь, газета приєднує порціонну інформацію, одержувану читачами через певні проміжки часу, і супроводжує її аналітичним коментарем.

Папір, на якому надрукована газетна інформація (а в майбутньому - інші матеріальні замінники паперу), забезпечує довгострокову схоронність змісту номера друкованого періодичного видання. Газету можна прочитати повністю або частково, скласти її, сховати в стіл або до портфеля та принести додому, там дочитати її до кінця. Номер газети можна передати для читання рідним або сусідові, покласти його в архів і перечитати через будь-який час, поки він зберігається. Його можна переслати поштою товаришеві та потім одержати його тим же способом назад. Подібного ефекту "відкладеного читання" поки неможливо домогтися ні на телебаченні, ні на радіо. Можна, звичайно, зберігати плівки з теле- або радіозаписами, але для їхнього відтворення потрібна відповідна апаратура. Те ж відноситься й до мережних видань. Із цим же зв'язане й інша перевага газети: для одержання інформації, що міститься в ній, не потрібно ніяких додаткових приладів або інших пристроїв - радіоприймача, телевізора або комп'ютера. Вона зручна у використанні, сприймається "сама по собі" - повністю або частково, у результаті перегляду заголовків публікацій або наступного читання текстів. До того ж газета містить всю інформацію, що може бути сприйнята читачем: він сам визначає характер і темп читання газети. Це можливо також при зверненні до мережного видання, але виключено при зверненні до телебачення або радіо, де темп передачі інформації задається диктором або редактором.

Роль преси як "четвертої влади" відома давно, але необхідно розуміти, що вкладено в цьому понятті. У першу чергу, газета є сполучною ланкою між різними частинами суспільства, дає можливість висловити свою позицію окремим соціальним групам всьому суспільству, вислухати відповідь. Газета, як і інші засоби масової інформації, не в змозі забезпечити прийняття рішень, обов'язкових для їхньої реалізації державними та громадськими інститутами. Вона здатна лише сприяти їхньому обнародуванню, публікації, передавати пропозиції й рекомендації громадян державним органам і спонукувати їх до реальних дій відповідно до вимог громадян. Газета й інші засоби масової інформації - не влада, але сила, іноді дуже значна сила, що виражає суспільну думку та впливає на реальну владу, що часом навіть обмежує її можливості. Ближче до дійсності розуміння журналістики та газети як інструмента, яким користуються суспільство й держава.

Взагалі варто виділити основні групи правозахисних функцій студентських газет:

1. Освітня функція;
2. Пропагандистська функція;
3. Функція прямої дії.

Правова освіта. Основна мета - інформувати студентів про їхні права й обов'язки. Періодичне друковане видання є прекрасним засобом освіти величезної кількості студентів. Кожний випуск можна висвітлювати нову слизьку тему простою мовою стилем, що читається. Поширення великим тиражем дає можливість охопити солідну студентську аудиторію. Як правило, студентські газети поширюються безкоштовно, що дає додаткові переваги. Редакція легко може налагодити зворотний зв'язок із читачами - це корисно для збору тем на наступні номери.

Проводячи правову освіту через газету, Ви не зустрінете ніяких опорів з боку адміністрації вузу або факультету. Саме навпаки, Вам нададуть підтримку, проводити загальну правову освіту необхідно - це знає кожний. Єдина проблема може виникнути в тому, що в редакції не знайдеться юриста або людини, що знайома з захистом прав. Варто підшукати волонтерів, які будуть консультувати журналістів і редакцію при підготовці матеріалу. Доречи, можна також залучати юристів для роз'яснень і коментарів по "слизьким" питаннях, а так само для відповіді на питання читачів.

Гарним тоном буде публікація статей маститих правозахисників або юристів із вказівкою посилань на першоджерело або з дозволу власника авторських прав.
Весь матеріал повинен роз'яснювати студентам їхні права й обов'язки, подавати інформацію й роз'яснення про те, чи порушує права студентів той чи інший закон, постанова, наказ.

Пропаганда дій. Основна мета подібних публікацій - спонукувати студентів щось зробити для захисту своїх прав. Дія має бути маленькою, щоб студент не сильно замислювався про наслідки для нього особисто, але при масовому їхньому виконанні подібні дії могли б змінити ситуацію.

Пропаганда може здаватися необразливою, але сильні світу цього відразу зрозуміють, куди Ви схиляєте студентів, і можуть вжити заходів у першу чергу проти Вас. Видавати пропаганду за правову освіту - велике журналістське мистецтво.

Добре розкриють такий напрямок новини та репортажі про акції прямої дії в інших вузах, містах, країнах. Можна описати механізми боротьби, результати, розповісти про лідерів руху Подача матеріалу в даному напрямку повинна бути вибудувана так, щоб ненав'язливо штовхала студента до певних дій: "Якщо всі студенти напишуть заяву, то адміністрація має щось зробити, а покарати всіх не зможуть...".

Пряма дія. Редакція та журналісти можуть виступати учасниками або організаторами прямої дії по захисту прав студентів. У цьому випадку вони можуть виступити з офіційною заявою з приводу сформованої ситуації, відкритим листом до адміністрації вузу, закликом до студентів. Як правило, так варто діяти, коли вже щось трапилося та реагувати треба негайно. Необхідно враховувати той факт, що ваша дія може не привести ні до якої зміни, але на Вас уже будуть "точити зуб" люди з начальства. Перед відкритим виступом необхідно зважити всі "за" та "проти". Обов'язково самі розберіться в ситуації. Якщо студента вигнали з вузу, а Ви написали, що незаконно, а потім з'ясується, що він головний дебошир гуртожитку або злісний прогульник, який поплакався перед редакцією та йому повірили. Винуваті будете Ви, тому що не перевірили всю інформацію.

Порушення прав краще попередити, чим потім намагатися змінити ситуацію. Бажаю читачеві з розумом використати друковане слово, воно повинне допомагати студентам.