Дві пари очей
Моїм батькам
Дві пари очей- великих і карих,
Два серця, що б’ються щодня
Для буднів моїх – світлих й ласкавих,
Для того, щоб я була не сама.
Там сонечко світить все ж яскравіше,
Повітря там чисте мов моя сльоза.
Без них.. я на житиму більше,
Без них я залишусь одна.
Матуся і батько, а ще рідний дім,
На мене чекають, де б я не блукала
За своє життя я вдячна лиш їм,
За те, що уперше я там покохала.
Коли ж мені важко буває в житті,
То так все буває як слово у пісні –
Невидима сила дасть руки свої,
В якому б далекому на була я місті.
За вами сумую в хвилину оцю,
Коли зараз сіла у синій цей поїзд.
Дарую вам завжди я ніжність свою,
Любов, що існує у серденьку моїм…