Коли ти втрачаєш надію,
Коли все руйнується враз.
Тоді ти згадай свою мрію,
Знайди на це цінний свій час.

І біль тобі душу з’їдає,
І сонце не хоче зійти.
здається, що так і нікого немає,
щоб руку тобі простягти.

А ти озирнися навколо!
І подивися у очі оті,
Що сяють надією кволо
Твою допомогу знайти.

Людина ця також самотня,
Вона як і ти у світах
Неначе потоне в безодні
І стрімко впаде наче птах.

Забудь про свої всі проблеми,
Коли міс Надія пішла.
Незгоди в житті і дилеми
Собі ти створила сама…

Навколо не все так погано,
навколо багато людей,
в яких іще більші є рани,
твоїх потребують очей.