Лиш Дайте вдихнути повітря
і вмитися дайте води.
І крові моєї щолітра
не знати кому і куди.

А звуки немов утікають
холодним ножем у пітьмі,
і інші нічого не мають
бо ми тільки точки й прямі.

Ховаються чорні і білі,
таємні агенти втекли.
Я дихаю,дихаю вільно
не знати чому і коли.

Натягнуті струнами нерви,
так дайте лиш трохи зіграть..
чи може вважатися мертвим
коли безупинно тікать?

Мабуть, помічати не треба,
але воно ніби саме
із неба злітати у небо,
хоча воно завжди німе.

Лиш дайте вдихнути я знаю-
приречений, та не здаюсь
не зломленийз- сили втрачаю
не зломлений- досі борюсь

лиш дайте вдихнути...