Звук телефону наведеного на 7:00. Прокидаюсь, в палатці темно, наче вночі, переконався що справді сьома ранку, подумав: "Невже в Карпатах на 9 травня ще темно о сьомій ранку. Чому так холодно? Треба вийти глянути на двір." В мить з одного краю палатки зповзає сніг і всередині робиться світло. Замело. Але як? Травень. Як замело? Вийщовши з палатки, невірю своїм очам, за ніч випало біля 15см снігу, замело палатки і свіже гірське повітря наповнене духмяним запахом весняних квітів перетворилось на морозне зимове, смереки кругом вкриті снігом, видимість не більше 30м. "З Новим Роком" крикнув Коля, побачивши таку картину.

Отак Наша весняна подорож перетворилася на зимову Карпатську казку. І такі різкі зміни обставини вимагали прийняття раціонального рішення. Ми вирішили все таки продовжити наш маршрут з надією, що зима відступить. Дійшовши до підніжжя Довбушанки 1780м, снігопод тільки посилювався і було прийнято рішення перезимувати в одній з Карпатських колиб. По коліна в снігу, форсуючи річку ми "дочвакали")))) до колиби, яка була надійно укріплена від агресивно настроєних туристів. Наша група з 8 чоловік, як виявилось пізніше, таїла в собі справжні таланти, за допомогою зломаної трек палиці і за принципом "Хочешь жить умей вертеться" учасники зламали замок цієї фортиці і ми поселилися в "готелі ГОРГАНИ" мін 3 зірок з видом на Карпатські зимові пейзажі, комфортабельними ліжками, грубою, стілчиками, кришталево чистою водою....Щиро кажучи пригоди вдалися, хоча маршрут пройти так і не вдалося. Ми гарно відпочили, провели час в чудовій компанії друзів і благополучно вернулись в Київ в Житомир в Ужгород заряджені позитивом і новою енергією. Дякую всі Учасникам
Женя Кешеля