Така чарівна, така мила,
Така незвична, запашна.
Чарівна, радісна, щаслива,
Водночас темна та сумна.
Ти не проста собі, прекрасна,
ти моя мати і любов.
В усій щасливості нещасна,
Але усміхнена ти знов.
Цвітеш на весні, пахнеш літом,
Як я ж люблю цей аромат,
Коли чебрець змішався з житом,
Барвінки коси простелять.
Без тебе я не проживу і днини,
Без тебе я не знаю дня,
Така любов не для людини,
Тебе ж люблю, моя земля.