Завжди хотілося почути:
Як ти співаєш поряд з небом,
Як йдеш навколо трав високих,
Як ніч виблискує на тебе.

Як десь біжиш далеко в полі,
Як посміхаєшся поволі,
Як дивишся назустріч квітам,
Як не змагаєшся із вітром,

Як десь промовиш ти півслова,
А потім знов та посмішка і знову..
І лиш тоді все стане ясно,
Коли подякую я красно

За те, що все це я почув
І вже півслова ті забув..