Не жалій мене
Не жалій мене, будь ласка. Не думай, що я сліпа чи наївна. Я все бачу. Я для тебе лише подруга, завжди буду нею.. і всюди для тебе не буду першою.. ти до мене гарно ставишся, а сам, мабуть, думаєш, що я не варта її мізинця… можливо.. я не маю її гумору чи вроди.. але я маю те, чого не варта вона. Я люблю тебе… і любитиму тебе до кінця свого життя. Колись у церкві я скажу тобі «Так.» і згадаю тебе. Колись моя донька одружиться, а я бачитиму нас з тобою. Я любитиму свого чоловіка, а тебе я кохатиму і чекатиму. Між нами навіки залишиться ніжна дружба, яка так і не змогла стати чимось більшим. Та знай: я про це не жалію. Мені приємно слухати тебе, що б ти не говорив. Навіть про те, що робить мені боляче. Якщо хтось колись скаже мені, що кохання нема, то я згадаю нашу дружбу, свої почуття і скажу :»Воно є… і я пізнала його у своєму житті…» І мені не повірять, але я знатиму, що це правда.. А тобі я завжди бажатиму, щоб мої почуття до тебе втілились з іншою, але стали взаємними. Лише тоді я знатиму, що ти дійсно щасливий… а цього я зараз бажаю тобі найбільше…