Чарівний вечір із поезією

Шуль Олена

Я не носила хрестик і мала хвилясте волосся
Ти називав мене своєю єврейкою 
І я перестала молитися Богу
Ми клялися в різних релігіях
І ніхто з нас не вірив в спокуту
Ми кохалися наніч
І вранці пили чай на кухні
Це все звичайно добре
Але ти пішов не вчасно
Залишив мене зі своїми богами
Тараканами і настроями
Я такою не була, залишилась чи стала?
І яка ж ця точка відправлення
 
Панонько Соломія
 
Туманні вулиці й чудні у небі зорі.
У просторі дзвенить мелодія глуха,
Яка ховається у привечірнім морі.
 
В безводнім морі мряки і туману,
Десь заблукав відгомІн голосів.
Заплутаних в легку й п'янку оману,
Яку в туманах бачать замість снів.
 
Мокрий асфальт у тіней силуетах.
Тремтіння душ в вечірній чистоті.
Свідомість закружляла в мануетах,
Як світло ліхтаря в нічній імлі.
 
Копоть Марічка

Обвітрені губи , цілує волосся сонце і смажить квіти
Чекає новий невідомий шлях
Автобус з розгромом зрізає вітер , сміються діти
І літо безслівно зриває дах.

Вже хочеться солі й ранкових пасатів
Так сильно , що в чашці пакет - омиті скелі,
І мчаться машини - кити полосаті ,
Виловлюю хвилі в своїй постелі.

Жупан Дана

Жизнь коротка. Живите!
Проснитесь. Идите вперед.
От «грязи» себя спасите.
Пускай придëт ваш черëд.
 
Ножами сердца мы раним,
Забыв о избытке чуств.
Рискуя остатком последним
Душевных ненужных судьб.
 
Лекарства нам не помогут.
От  правды они не спасут.
Живите! Пускай бури будут –
Бездушных людей не вернуть.
 
 

Коментарі