Навчіть нас множити на рахівниці | Розбираємо якість технічного забезпечення кафедр з точки зору реальної практичної користі

   Мій життєвий досвід поки не дає мені можливості говорити про умови на клінічних кафедрах. Проте ситуація в рідних фізхімі та морфі дає право зробити певні висновки щодо того, наскільки корисними в майбутньому будуть для нас «практичні навички». З огляду на те, на яких матеріально-технічних засобах навчання вони були здобуті.

   У першу чергу на думку спадає кафедра медичної фізики. Так, та сама кафедра, від якої студенти-медики відводять ясні очі. Чомусь серед нас не прийнято вважати, що знання теорії термодинаміки чимось допоможе в загальній лікарській практиці, хоча я от уявляю, як розписую перед пацієнтом формули. Не зважаючи на не зовсім серйозне ставлення, саме кафедра фізики покликана надати справжні практичні навички. Наприклад, та сама аудіометрія. Лікарів-отоларингологів не вистачає, очевидно, що багатьом з нас випаде перевіряти слух хворих. Але лабораторний аудіометр з гордим написом «Угорська соціалістична республіка», який бачив ще молодість професорів університету, впевненості у власних силах не додає. Постає питання: чи варто взагалі витрачати безцінні аудиторні години на ознайомлення з роботою апарату, який ми більше ніколи не побачимо?

   На власне медичних кафедрах ситуація навряд чи оптимістичніша. Якщо певна частина студентів і виказувала незадоволення тим, що першокурсники забажали навчатися на трупному матеріалі, вона може заспокоїтися. Це не особливо допомогло. Навіть викладачі, кандидати наук, не здатні розрізнити, де який м’яз у тій каші, не кажучи вже про те, де який нерв чи судина. Ні, можливо, дехто збирається лікувати не пацієнтів, а плакати з Синельникова, на яких зображені пацієнти. Однак я трошки сумніваюсь, що це – шлях до світлого майбутнього медицини.

   Який робимо висновок? НМУ дає чудову теоретичну базу. Типовий студент Богомольця серед ночі розпише вам класифікацію кісток і цикл Кребса. Викладачі стараються, як можуть, дати нам знання на тій базі, що є. Але очевидним є те, що одного старання не вистачить. Профком – не всесильна організація. Проте ми докладемо, не без вашої ж допомоги, усіх зусиль, аби наше навчання стало ще ефективнішим!

Марія Орел

Tags: 

Коментарі

У вас крайне интересный взгляд на "типового" студента НМУ. Поверьте, даже первокурсник во втором семестре вряд ли это сделает, не говоря уже про старшие курсы. Я "за" изучение анатомии на трупном материале, но понимание прям до мелочей, где там какая мышца тоже вряд ли запомнится и пригодится. Доктор - не компьютер, он не способен держать в голове каталоги неиспользуемой информации. Университет закладывает основу этого каталога знаний, структурирует их. А детали всегда можно повторить при надобности. Про отличную теоретическую базу - тоже спорный вопрос, если учесть выживаемость знаний студентов (если они вообще были, ибо далеко не все преподаватели стремятся учить). Но в том, что материальная база университета устарела давным-давно, правда ваша.
Оцінити: 
0

Додати новий коментар

CAPTCHA
Це питання створено з метою запобігання спаму