Про студентів, науку, біохімію та своє життя | Інтерв'ю з Гайовою Л.В

   Бути доктором медичних наук та не цуратися ганчірки притаманно лише завідувачу Кафедри біоорганічної та біологічної хімії НМУ ім. О.О. Богомольця. Професор та просто цілеспрямована жінка Гайова Людмила Володимирівна не лише розповіла нам про себе, а й дала корисні поради нашим студентам.

 1. Коли Ви зрозуміли, що хочете присвятити своє життя біохімії? Що Вас зацікавило у цьому напрямку роботи? 

   Напевно, десь на другому-третьому курсі навчання в КНУ ім. Тараса Шевченка я вже чітко знала, що хочу займатися лікарськими препаратами, а точніше лікарською токсикологією. Мене цікавило вивчення не самих медикаментів чи їхнього механізму роботи, а їх побічних ефектів, адже бажала присвятити себе чомусь проміжному, а не чистій біохімії чи фармакології. Не знаю, чому так, але й до сьогоднішнього дня мені подобається цей напрям. І нові роботи, і докторська - усе зв’язане з лікарською токсикологією.

2. Чому Ви вирішили зайнятися викладацькою діяльністю, а не залишитися працювати в лабораторії?

   Загалом я в лабораторії й не працювала. Закінчила «Червоний університет», виконала там дипломну роботу, яка, звісно ж, була присвячена лікарській токсикології, після чого навчалася в Інституті фармакології та токсикології. Там я отримала диплом і вступила до аспірантури. Із 1984 р. працювала молодшим науковим співробітником, а потім у 1985 р. захистила кандидатську дисертацію і буквально через декілька років стала старшим викладачем НМУ ім. О.О. Богомольця. Тоді, ще у 1989 р. я помітила, що зв'язок між наукою та роботою викладача розірваний. Тому зараз я намагаюся реалізувати його, так як чистою наукою мені ніколи не було цікаво займатися, як і просто бути педагогом.

3. З якими проблемами Ви найчастіше всього стикаєтеся і як викладач, і як завідувач кафедри біоорганічної та біологічної хімії? Чи легко Вам вдається їх вирішувати?

   Не знаю чому, але з кожним днем я розумію, що все важче і важче вдається щось владнати. Оскільки будь-які проблеми пов’язані з моєю кафедрою приймаю так близько до серця, що інколи навіть доводилось плакати. Головною проблемою з якою я завжди стикаюся - це відсутність бажання добре і чесно виконувати свою роботу, як і в студентів, так і у викладачів. Напевно, саме це так сильно позначається на мені. Адже я розумію, що доки людина сама не захоче, змусити її викладати чи вивчити матеріал добре, практично не можливо. На жаль, не завжди виходить зробити все так, як хотів би в ідеалі. Це дуже важко.

4. Які зв’язки між кафедрами університету й поза ним ви налагоджуєте та які нові горизонти в біохімії відкриються перед студентом-медиком?

   На сьогоднішній день ми співпрацюємо з Кафедрою гінекології №3 завдяки Євгенію Шамраю. Саме ним були створені препарати. Перший - це галаскорбін, який довгий час використовувався, та другий – аскапол.  Думаю,  вони й допоможуть нам розвиватися й у військовому напрямі, адже добре заживляють рани. Також маємо хороші відносити з Кафедрою Офтальмології. З Кафедрою Клінічної біохімії 6 курсу ми спільними зусиллями намагаємося відновити розірваний зв’язок між студентами, які закінчили університет та тими, хто вже став лікарем, адже вона є тим самим містком, який в основі цього лежить. У перспективі ми плануємо тісно співпрацювати зі НУБіП України.
   Яку б клінічну кафедру ви не взяли: офтальмологію, кардіологію, гінекологію, все одно в їх основі лежить біохімія. Показання-протипоказання – це біохімія. Основний метод лікування пацієнта –  основа основ майбутніх лікарів.

5. 2 листопада Ви разом із інтерном відвідали «Центр клітинних технологій у ветеринарній медицині» з метою підписання угоди про співпрацю у сфері досліджень стовбурових клітин. Яку користь матимуть наші студенти з цього?

   Гайова Л.В.: Так, ця угода вже є підписаною. Щоправда, зараз я не можу говорити про всі тонкощі цієї роботи. Адже поки що покладений лише початок її розвитку на базі Науково-дослідницького інституту експериментальної та клінічної медицини. Цим у нас займаєтья  наш новий співробітник - Ніжерадзе Костянтин Олексійович. Він має чималий досвід з культивування клітин людини та в осному сам працює над закладанням нового напрямку на кафедрі біологічної та біоорганічної хімії, тому буде краще запитати про всі деталі цієї роботи у нього.

   Ніжерадзе К.О.: Справа в тому, що ця робота тільки набирає обертів. Так, для її виконання створенні вже всі необхідні умови, та й устаткування є в наявності. Але його необхідно ще встановити для початку наших досліджень й відповідно для розвитку нового напрямку кафедри, який поки що називається «Біохімічні механізми клітинної патології». Мова йде про виділення, отримання первинних культур та підтримання вторинних культур клітин шкіри пацюків й людини. І як тільки ми отримаємо хоч якісь результати, відразу ж покажемо їх нашим студентам на базі Науково-дослідницького інституту експериментальної та клінічної медицини. Сподіваюся, це станеться у найближчі декілька місяців. Тому ми вже розпочали займатися підготовкою матеріалів для введення до навчальної програми як мінімум двох тем із елементами клітинної біохімії.

6. У нашому університеті працює Науково-дослідний інститут експериментальної та клінічної медицини, тісно співпрацюєте з ним?

    Ми маємо не те що тісні, а я би сказала родинні стосунки з НДІ експериментальної та клінічної медицини. Адже Натрус Л.В. не лише є професором нашої кафедри, а й одним зі співробітників цього інституту. Плюс до того, працівники закладу добре сприяють розвитку нового напрямку на нашій кафедрі. Вони надали нам чисті приміщення (боксові кімнати) та майже все устаткування, яке необхідне для виконання роботи. Саме завдяки цьому інституту ми вже можемо сміливо розпочати свої дослідження стовбурових клітин шкіри. Сподіваємося й на подальшу співпрацю та взаємодопомогу.

   

7. Ви писали чимало робіт по онкології, токсикології, плануєте продовжити вивчати дані теми глибше? Чи виникали думки досліджувати щось нове?

   Дослідження з онкології, думаю, на деякий час призупиниться, тому що зараз займаємося розвитком нового напряму кафедри - вивченням стовбурових клітин шкіри. Але є співробітниця, яка планує писати докторську дисертацію пов’язану з матеріалами моєї експериментальної роботи. Йдеться мова про новоутворення (пухлини) та препарати, якими я займалася, одним них був 8-грундеофілін.

8. Як ви прокоментуєте свої слова-звернення до студентів: «Щас, я тільки на кафедрі домию «поли»…»?

   Напевно, це всередині мене. Порядок має бути всюди. Я засідання кафедри не розпочинаю, доки не приведу все до ладу. Та й у викладацькій кімнаті систематично мию підлогу, протираю пил. І по-іншому не можу. Це вже перетворилося на якусь нав’язливу ідею. Спершу повинен бути порядок, а потім вже все інше. З персоналом (прибиральницями) я не маю ніяких проблем. Просто мені інколи легше і приємніше зробити все самій, ніж когось просити.

9. Як потрібно готуватися до Ваших пар, щоб отримати п’ятірку?

   Не знаю як. Ви ж всі різні. Одні - дуже здібні, але ліниві, інші навпаки - слабші, але своїм старанням та впертістю досягають більшого, ніж перші. А бувають діти, які відразу все схоплюють. Потрібно бути психологами. Я не можу сказати, що біохімія - складна наука. Вона, як органіка - дуже логічно вибудована дисципліна. Найлегше у фізиці - запам'ятати якийсь постулат, і його відразу застосувати, а в біохімії та органіці вже ні часу, ні бажання не буде повернутися до тієї чи іншої теми. У вивченні цих предметів повинна бути чітка систематизація. Потрібно хоч 15 хвилин в день, просто посидіти та вникнути в матеріал, а не зубрити. Заучування Вам точно не допоможе! Це не анатомія чи гістологія, а чітка залізна логіка, яка  вимагає і час, і розуміння того, що ти вивчаєш. Старання та бажання зрозуміти той чи інший процес є головними у вивченні біохімії та органіки. Я навіть за це вже можу ставити 5. Правда, таке стається не часто, на жаль.

10. Чи можливо підготуватися до модуля за ніч?

   Думаю, ні. Незважаючи на те, змінюється зараз навчальна програма, чи ні. У кожного предмету чи науки є свої цілі, задачі. У біоорганічної хімії - уявити структуру, наприклад якось білка, і це не для того, щоб ви все пам’ятати до кінця свого життя. А щоб  плавно перетекти в біохімію, яка покаже  біологічну роль кожної сполуки. Ми, викладачі, поставили собі за мету не «засмітити» голову студента органікою чи біохімією, а показати ті приклади, які він зустрічатимете кожен день будучи лікарем. Засвоїти таку кількість інформації за короткий час не легко, тому, звісно, за ніч неможливо це все вивчити.

11. Якщо студент не розуміється у вашому предметі, він стане справжнім лікарем? Як знання біохімії допоможе медику в лікуванні пацієнта?

   Напевно, ні. Розумієш, все повертається до перших питань. Не важливо хто він: хірург, кардіолог чи онколог. Робота будь-якого лікаря розпочинається із аналізу біохімічних показників пацієнта для встановлення діагнозу, а після того вже й назначається курс лікування тої чи іншої хвороби із застосуванням певних препаратів. Тому, думаю, без знань біохімії дуже важко поставити правильний діагноз.

12. А якою ви були студенткою?

   Я, напевно, була дуже старанною студенткою. Добре закінчила школу. Потім незважаючи на те, що мама бачила мене лікарем, я вступила до теперішнього КНЕУ ім. Вадима Гетьмана за бажанням тата. Він вважав економіку основою основ. Провчившись там рік, зрозуміла, що це не моє. І я перевелася до КНУ ім. Т.Г.Шевченка відразу на 2 курс біологічного факультету, щоб не втрачати час. А для цього мені прийшлося здавати велику різницю, близько 8 екзаменів та 16 заліків. Так як батько займав певні посади, була я тихою і трішки забитою дитиною. Завжди вела себе скромно, щоб не дай Бог, про мене хтось щось погане подумав. Напевно, я такою й залишилася, правда, стала більш бойовою. 

13. Чи бажали б Ви щось змінити у навчальному процесі наших студентів? Що б це було?

   Я би нічого не міняла. Перед тим як щось зруйнувати, потрібно знати що ти хочеш на цьому місці побудувати. Якби я була студенткою, то мене б влаштовувало все абсолютно.

14. В нашому виші були введені платні відробки «нб». Як ви до цього ставитеся? Як думаєте наскільки покращиться якість вивчення матеріалу студентом?

   Я дуже пряма та законослухняна людина. Якщо ввели платні відробки «нб», значить у цьому є «резон». Напевно, все ж виникла необхідність в якомусь важелі управління студентами, які маючи більше 7 пропусків, продовжують гуляти далі, незважаючи на всі вмовляння та попередження викладачів.
   Мені здається, потрібно, щоб пройшов якийсь час, і тоді все буде зрозуміло. З одного боку вас треба вчити, а це і є елементом навчання, якщо 
по-іншому до вас ніяк не достукатися. А з іншого -  як і викладачі, так і студенти можуть почати зловживати даним нововведенням.  Тому я не знаю добре це, чи погано. Все одно треба пробувати щось нове, бо якщо сидітимеш, склавши руки, ніколи нічого не вийде.

15. Часто Ви використовуєте знання з біохімії в побуті?

   Я навіть не замислюючись кажу ні.  Про таке я вдома забуваю, і це  погано. Лише коли мій чоловік запитує в мене про щось суттєве, тоді я вже починаю задумуватися вірно це, чи ні, корисно чи шкідливо. Що ж стосується лікарських препаратів, зазвичай беру те, що мені допомагає. Просто не вистачає на це все часу.

Світлана Іщенко

Коментарі