Все про блогінг | Інтерв'ю з Олегом Канакі

   Стати блогером можуть всі, а ось привернути увагу глядачів та завоювати їх любов, до того ж ще в підлітковому віці,  дано не кожному. Олег Канакі – студент нашого університету та популярний відеомайстер, роботи якого переглядає навіть сам Юрій Хованський,  розкрив таємниці блогінгу та розповів про плани на майбутнє у професійній кар’єрі  та особистому житті.

1. Чому саме відеоблоги? Що тобі найбільше подобається в діяльності блогера?

   Чіткої відповіді на питання «Чому саме відеоблоги?» я не можу дати. Кожен  займається тим, до чого лежить його душа. Можливо, до подальшого розвитку в цьому напрямі мене підштовхнула моя перша відеоробота Розпочалося все зі зйомки дитячого фільму на основі комп’ютерної гри «Stalker». На той час мені було всього 10 років.
   Мабуть, саме повага з боку фанатів, приносить мені колосальне задоволення від діяльності в блогосфері. Коли тебе і твої роботи признають і глядачі, і колеги твого рівня, і навіть професіонали, це доволі приємно

2. З якими труднощами стикається типовий блогер? Які шляхи їх подолання?

   Мені здається, що труднощі виникають лише на початку роботи. Важко відразу сприймати критику зі сторони деякої аудиторії, яка ненавидить твою справу настільки, що здатна навіть довести до депресії своїми відгуками. Проте потім усвідомлюєш, що люди мають властивість заздрити успіху інших і ти продовжуєш працювати далі.
   Потрібно просто не звертати уваги на висловлений негатив у твою сторону, не припиняти займатися улюбленою справою, розвиватися та тішити своїх фанів новими випусками відеоблогів.

3. Як багато часу забирає створення одного блогу? Що потрібно для цього?

   Зйомка звичайного відео  удома, як і більшість моїх робіт, може тривати до 3 годин, а його обробка від 5 до 8 годин.  Створення масштабного проекту займає близько декількох днів. Оскільки ведення блогу – просто моє хобі, тому не приділяю цьому багато часу. Відеокамера, добре освітлення, мікрофон, фон, комп'ютер, гарна ідея та хороший настрій є запорукою успішного результату.

4. Над створенням відео та популяризацією твого каналу ти працюєш сам чи все ж хтось допомагає? Яким чином?

   Мені майже ніхто не допомагає у створенні каналу,  оскільки його жанр  не потребує залучення ще когось у цей процес,  окрім найкращого друга. Він робить «intro» для «Kanaki Blog».

5. Хтось має доступ до твого каналу, окрім тебе?

   Звісно, іноді мені допомагали працювати з каналом деякі люди. Проте ніхто не мав і не має прямого доступу до нього, через відсутність потреби у цьому, адже я сам можу проводити операції редагування на «Kanaki Blog».

6. Теми твоїх відео з часом змінюються, із чим це повязано? Чому розпочав свою кар’єру на каналі саме з ігор?

   Насправді  кар’єру блогера  розпочав я з безглуздих та смішних міні-серіалів на каналі «Stalker Bro». Як  думаєте, про  що міг знімати хлопець віком 12-13 років зі своїми друзями? Звісно,  відео про подолання всіляких перешкод та боротьбу з мутантами в зоні повного відчуження (ЧАЕС).  3 роки потому мене захопила креативно-розвиваюча гра «Minecraft» так, що вирішив створити допоміжний канал для її фільмування. А потім взагалі припинив вести «Stalker Bro» і почав працювати лише на «Kanaki Blog».
   З часом відбувається  еволюція моїх робіт,  я хочу показати вже себе, а не свій проект. А щодо тем, просто на ютубі обираю певне цікаве глядачам русло, у якому подобається працювати. Для мене основною є інформаційна рубрика, де піднімаю нагальні питання, розповідаю про приголомшливі факти та розкриваю маловідомі секрети природи та людей.



7. Які питання плануєш підняти в наступних відеоблогах? Можливо, створюватимеш відео переважно на медичну тематику? Виникали думки розповісти про НМУ ім. О.О. Богомольця?

   Взагалі таких думок не виникало. Я вважаю, що хобі, не повинно бути пов’язаним з навчанням чи роботою, щоб абстрагуватися, розслабитися та урізноманітнити свою сіру буденність. 
   При першій нагоді я разом зі своїми друзями планую зняти пародії  на певних медійних особистостей. Щоправда, відео вийде у світ не скоро, у середині зими, через брак вільного часу.

8. На твій канал підписаний відомий скандальний відеоблогер Юрій Хованський. Хто він для тебе? Знайомий з ним особисто? Якби мав можливість з ним зняти відео, про що воно було?

   Хоч він і його роботи мені подобаються, я не можу сказати, що Юрій Хованський є моїм кумиром, бо не рівняюся на нього. Я знімаю блоги, які не мають нічого спільного з творіннями «гангстера».
   На жаль, особисто  з Юрієм Хованським не знайомий, бо ми живемо в далеко розміщених один від одного містах (бизько 4000 км.). Проте спілкувався з ним у  соцмережі. Мене зацікавило, чому він підписався на «Kanaki Blog», й вирішив це з’ясувати. Відомий блогер сказав, що його зачепило одне з моїх відео. Та майже завжди підписується на тих, хто хоч якось йому сподобався.
   На питання «Якби мав можливість з ним зняти відео, про що воно було?» дуже тяжко дати відповідь, бо Дядя Хованский  специфічна людина - ганстер по-своєму в душі. Думаю, він  сам вибирав би тему й жанр блогу. Узагалі я б зняв з ним гумористичний чи просто музикальний кліп. Юрій зараз позиціонує себе як репер та я  займався вокалом, сподіваюся, колись з нас вийде хороший дует.

9. Чи вигідно тримати канал? Від чого залежить твій заробіток?

   Якщо говорити про саму систему ютуба, то заробіток залежить лише від переглядів і рівня розвитку регіону в якому проживають глядачі твого каналу. Наприклад, мешканці Німеччини чи США можуть принести тобі у 15 разів більший дохід, ніж Росії чи України у зв’язку з високою ціною їхньої реклами. Так, досить вигідно тримати канал, незважаючи на те, що мої блоги дивиться досить мала кількість іноземців (100 тис. переглядів твого каналу за місяць приносить близько 500 грн.).

10. До популярних блогерів часто звертаються за "допомогою" - рекламою тієї чи іншої продукції за відповідну плату. Тобі надходили такі пропозиції? Як саме блогер може повпливати на вибір людини?

   Так, до мене надходили такі пропозиції різних магазинів цифрових товарів та відеоігор, які я приймав і відповідно, робив певні вставки реклами у своїх блогах. Правда, якось мені надіслали ручку, якій  присвятив ціле відео. Це був перший та цікавий досвід роботи напряму з товаром.
   Зазвичай, шанувальники намагаються робити, носити, купувати все те, що імпонує його кумирові. Просто треба переконати свого глядача, що продукція, яку ти презентуєш, тобі дуже подобається.

11. Чи є відмінності між тобою у віртуальному та реальному житті?

   На екрані я  більш емоційний, відкритий, «забавний», а у житті - досить, спокійний й трішки сором’язливий. Думаю, так і повинно бути, адже в реальності, мені здається,   поведінка типового блогера виглядала б неадекватною.

12. Як батьки ставляться до твого захоплення? Як їм твої роботи? Як саме підтримують твій розвиток у блогосфері ?

   Батьки до всіх моїх починань ставилися й ставляться позитивно. Їм завжди було цікаво спостерігати за тим, як я щось придумував, складав, загалом, за моєю діяльністю. Щоб не робив, вони мене підтримували, але інколи чув критику з їхньої сторони , якщо я рухався не в тому руслі.
   Звісно, на початку  розвиту моєї кар’єри блогера, тато й мама допомагали мені фінансово – забезпечували технічно. А зараз надають, лише моральну підтримку.

13. Ти заявив у своєму егоблозі, 2 місяці потому, що через декілька років покинеш країну. Досі цього бажаєш? Що є приводом еміграції? Куди саме хочеш виїхати?

   Ми з батьком досить давно почали задумуватися про місце здобуття освіти лікаря, рівень моєї кваліфікації у сфері медицини, майбутнє працевлаштування і т.д. Дійшли до такого рішення, що деякий час навчатимуся в НМУ ім. О.О. Богомольця, а потім переїду до Австрії і продовжуватиму будувати свою кар’єру медика. Попередньо згадана мною країна по-перше доволі непогано розвинена у цьому руслі, а по-друге в мого батька є там знайомі лікарі, які в недалекому майбутньому зможуть мені допомогти як у навчанні, так і в роботі. Проте зараз плани трохи змінилися. Я хочу спочатку закінчити наш університет, а інтернатуру та практику проходити закордоном, адже український медичний виш досить хороший. Мені подобається тут навчатися.

14. Чому вирішив присвятити своє життя медицині? Ким хочеш бути? Чому саме ця професія?

   Мрія стати хірургом зародилася у моєму серці ще у 8 класі, коли я перший раз побачив у школі відео проведення операції на виправлення косоокості в людини. Воно мене зацікавило так, що відтоді я почав переглядати більше відеороликів  такої тематики, вивчати глибше біологію та читати інколи медичну літературу. А потім вже й вирішив присвятити своє життя медицині. На сьогоднішній день я бажаю стати абдомінальним хірургом, тому що хочеться працювати саме з травною системою. Проте до моменту отримання диплому може все дуже багато разів змінитися!

15. Звісно, хлопці шукають собі дівчину схожу на матір. А ти якою бачиш свою обраницю? Ким вона повинна стати тобі, окрім люблячої жінки, другом, коханкою чи, можливо, другою «мамою»? У егоблозі ти казав, що після 18 хочеш жити вже з дівчиною, думаєш, готовий будеш до цього?

   Звичайно, я у свої 17 років, як кажуть «Тільки виліз з пелюшок», хотів б мати ще певне піклування, звісно, взаємне, не лише зі сторони дівчини. побажання до майбутньої подруги, як такі, відсутні, але все ж вона, хоч в якійсь мірі, повинна розділяти всі мої інтереси  й не бути байдужою до кожного мого починання, якщо говорити тільки про своє его. Я зустрічаю за зовнішністю та переважно за характером дівчини, адже якщо немає нічого під гарною обгорткою, то втрачається інтерес до людини. Найбільше мені подобаються емоційні особи прекрасної статі. Вони доповнюють та розбавляють мій спокій.
   Що ж до спільного життя з коханою людиною. Якщо у мене з’явиться дівчина, яку  я дуже любитиму і наші відносини будуть тривалими й теплими, чому б ні. І взагалі «Після 18» -  дуже абстрактне значення. Я не знаю, коли з’їдуся зі своєю майбутньою обраницею, бо її поки що немає. Це може статися і в 20 чи в 25…



 

 

Світлана Іщенко

Коментарі

Додати новий коментар

CAPTCHA
Це питання створено з метою запобігання спаму