Є просто люди, яких ми любимо!

Сашенька

вільно торкаєшся рук моїх

вени пускаєш шрамами

вічно вигадуєш темряву

дикими темними плямами

пальцями ріжеш вуста мої

дотиком-криком на мене зриваєшся

немає в мені бездоганної

най що і лагідно ти знущаєшся

дряпаєш мов гранітні ми

висікаєш краями стигм

піддаюся тобі столітніми

уламками всіх своїх криг

дай мені дихати вільною

дай мені душу назад

не роби мене більш божевільною

я невільник фальшивих порад

 

розливайся в мені метастазами

кожен орган, клітина і шрам

будуть жити твоїми наказами

керування собою - віддам.

 

Лянка Щеглюк

останній подих буває болючим

його завжди надзвичайно мало

тож заливай мою душу горючим

поки тебе і мене не стало

ламай мені ребра, качай моє серце

борися і я тоді буду жити

здається немає у тому сенцу

та я для тебе буду світити

і ти запали мої очі знову

наповни мозок своїми книжками

а раптом це є та остання розмова

що прірву простелить назавжди між нами

і більше вже нас з тобою не буде

я бачила як це не раз буває

ми не богИ, всього на всього люди

і іншого часу у нас немає

 

Шуль Олена

Гуркотять серця, відбиваючи ритми

Затримка дихання і пульс летить в трубу

100 віршів ще було не написано

100 поем ще не читали читачі.

Вітер ніжно сколихував

Мереживо сплетень -

пальців твоїх і моїх

Тобі було однаково

А я вчилась летіти ввись

Читати твою дерматогліфіку

На руках

стопах

між грудей і десь біля пупка

Ти ніжно сам мене сколихував

А вітер тут так, лиш для вірша.

Самосвідомість, свідомість і само

Чи радше самотність і страх.

Зиркаю там,  десь за невідомість

Перетну виднокіл, там зорі і молочний шлях

Збираю себе  по атому, процес необоротній, розпад в хімічних реакціях

Каламуть води, ниток долі

Крові і сліз

My body and soul for you, my dear!

 

Дана Жупан

В безодні щирих почуттів

Я залишала собі мрію,

Мені траплялись тисячі життів

Здавалось – зачерствію.

 

Вони писали вірші…Уві сні.

Проте для мене несумісні.

І поміж тисячі ідей,

Я бачу натовп боягузливих тіней.

 

Ти шепчеш: «одне ціле» - МИ.

А я люблю тебе…словами.

Налий мені червоного вина.

Я обійму тебе …сльозами.

 

І поміж авіакосмічних вертикалей

Ти – сонячна горизонталь.

Усмішки короткотривалі -

Твої втамовують печаль.

Коментарі