Ось відкриваю той альбом
Рядки Тобі колись тут признавались...
А нині вже закінчую любов,
І молю, більше щоб не поверталась!
Прекрасно знаю,що уже фінал
Зусиль і сподівань ще все змінити,
Не маю серденька, пропав і жаль,
І рану мою вже не залічити!
Живе там пекло,вулканічний жар,
Що випікає храм із середини.
Де серце вибивало дзвін-удар,
Раз-пораз,доки до тла не спалили.
Я зненавиділа себе! О, так!!!
Це ж Я дозволила з собою так чинити!?
О, Боже, прощення не мають ці слова!
- Та серця не вернути,- їх вже не змінити!