Такого болю, як оцей, ніхто іще не завдавав!
Це ти,- Єдиний і Коханий, його мені презентував!
Так низько й підло, зі мною ще і не вчиняв,
Такого ставлення до себе Ніхто Нікому не прощав!

...і я не можу! Що ж...старалась!
В ім"я тих літ, що зустрічались!
В подяку за шалену юність,
І відчуття, що не забулись...

Та відсіч дали стоси мрій,
Загублених в душі моїй.
І томи втрачених надїй,
Згвалтованих зухвальством дій!

За сльзи, що вмивали щоки,
За вроду, що вкрадали роки,
За рани, що томили душу,
За серце...пам"ятати мушу!