Раніше вже зазначалося про законом надане право студентів на пільговий проїзд у транспорті. Зокрема, ст. 54 Закону „Про вищу освіту” каже, що „студенти вищих навчальних закладів, які навчаються за денною (очною) формою навчання, мають право на пільговий проїзд у транспорті ... у порядках, встановлених Кабінетом Міністрів України”, а ст. 9 Закону України „Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні” уточнює, що „для учнів і студентів денної форми навчання загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладів державою гарантуються протягом року пільги на проїзд по території України залізничним, водним, автомобільним, міським (крім таксі) транспортом. Відповідні кошти передбачаються у Державному бюджеті України окремим рядком. Порядок надання зазначених пільг визначається Кабінетом Міністрів України. Органи місцевого самоврядування відповідно до законодавства можуть встановлювати порядок надання пільг на проїзд учнів і студентів у місцевому пасажирському транспорті і передбачати відповідні видатки з місцевих бюджетів”.

Тож, на виконання вимог закону вперше порядок реалізації цього права був установлений Постановою Кабінету Міністрів „Про пільговий проїзд студентів вищих навчальних закладів IIV рівнів акредитації та учнів професійно-технічних навчальних закладів” від 18 грудня 1998 року №2006 з 1 січня 1999 року для студентів вищих навчальних закладів I-IV рівнів акредитації й учнів ПТУ в міському та приміському пасажирському транспорті та міжміському автомобільному й залізничному транспорті по території України в розмірі половини вартості квитка. Пільга діяла щорічно з 28 серпня по 28 червня.

20 лютого 1999 року Кабмін своєю Постановою „Про внесення зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 18 грудня 1998 р. №2006” №229 змінив порядок відшкодування витрат на пільговий проїзд для студентів і учнів. Уже 31 березня того ж року Президент України своїм Указом „Про заходи щодо впорядкування механізму надання пільгового проїзду окремим категоріям студентів і учнів” №309/99 зупинив дію змін і постановив Кабінету Міністрів України забезпечити відновлення раніше встановленого порядку пільгового проїзду студентів і учнів, невідкладно опрацювавши оптимальний механізм надання їм пільг і компенсацій на проїзд відповідними видами транспорту з урахуванням їхнього матеріального становища.

Саме на виконання рішення Президента було установлено новий урядовий порядок. Вже десять років діє Порядок надання пільгового проїзду студентам вищих навчальних закладів I-IV рівнів акредитації та учням професійно-технічних навчальних закладів у міському й приміському пасажирському транспорті та міжміському автомобільному і залізничному транспорті територією України, затверджений відповідною Постановою Кабміну від 5 квітня 1999 року №541.

Згідно чинної редакції Порядку право на пільговий проїзд реалізовується для всіх студентів денної форми навчання вищих навчальних закладів I-IV рівнів акредитації й учнів професійно-технічних навчальних закладів, незалежно від форм їхньої власності, тільки в міському та приміському пасажирському транспорті та міжміському автомобільному і залізничному транспорті територією України. Пільга встановлена в розмірі половини вартості квитка. Досить тривалий час Порядок установлював і період дії пільги (як спадок попередніх рішень) – з 28 серпня по 28 червня, що суперечило вже названій нормі Закону „Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні” („для учнів і студентів денної форми навчання ... державою гарантуються протягом року пільги на проїзд по території України...”, ст. 9). Його було зупинено в дії восени 2007 року Указом Президента України „Про зупинення дії положення постанови Кабінету Міністрів України від 5 квітня 1999 року №541” від 18 вересня №891/2007 та знівельовано остаточно лишень наприкінці того ж року на підставі Постанови Кабміну від 24 грудня №1403.

Механізм реалізації цього права спрямований на те, щоб українські міністерства, що мають у своєму підпорядкуванні вузи, разом із Міністерством фінансів закладали щорічно в проект Державного бюджету відповідні кошти на пільговий проїзд. Подібне мають роботи й обласні державні адміністрації, закладаючи в відповідні обласні бюджети кошти на витрати, пов’язані з наданням студентам і учням ПТУ пільгового проїзду пасажирським транспортом. Але, практика останніх років показує, що під час формування щороку проектів Державного бюджету передбачаються кошти на компенсацію пільгового проїзду студентів тільки українською залізницею - витрат на інші види транспорту не передбачено. Бо п. 4 Порядку каже, що „кошти на пільговий проїзд студентів та учнів у міському транспорті передбачаються у відповідних місцевих бюджетах, у приміському і міжміському автомобільному транспорті - у кошторисах доходів і видатків навчальних закладів, у залізничному транспорті - централізовано у державному бюджеті для Міносвіти”. Але разом із тим обласні держадміністрації мають забезпечувати надання студентам вузів, що фінансуються з місцевих бюджетів, пільгового проїзду в приміському та міжміському автомобільному транспорті, а також пільгового проїзду всіх студентів у міському транспорті (п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України „Про затвердження Порядку надання пільгового проїзду студентам вищих навчальних закладів I-IV рівнів акредитації та учням професійно-технічних навчальних закладів у міському й приміському пасажирському транспорті та міжміському автомобільному і залізничному транспорті територією України”).

Так, органи місцевого самоврядування відповідно до законодавства можуть встановлювати порядок надання пільг на проїзд студентів у місцевому пасажирському транспорті та передбачати відповідні видатки з місцевих бюджетів (ст. 9 Закону України „Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні”), але, разом із тим, норми Бюджетного кодексу (ст. 102) вимагають компенсації таких видатків місцевих бюджетів з Державного (за рахунок субвенції), бо саме законом така пільга була встановлена й нею гарантується. На прикладі Харкова такий підхід реалізовано в міському комунальному електротранспорті - трамваї та тролейбусі. Студентський постійний квиток має коштувати для самого студента половину звичайного, а іншу половину міському бюджетові має надати держава.

Тривалий час ХКП „Міськелектротранс” виконувало Розпорядження Харківської обласної державної адміністрації „Про організацію виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 5 квітня 1999 р. №541...” від 27 квітня 1999 року №340. Однак із 2004 року перевезення студентів і учнів ПТУ здійснювалися без передбаченого законом відшкодування з держбюджету. За цей час міський трамвай і тролейбус витратив на перевезення молоді*:
*Інформація про надання пільги на проїзд у міському електричному транспорті студентам вищих навчальних закладів І-ІV рівнів акредитації й учням професійно-технічних навчальних закладів (рос.) / Офіційний сервер Харківської міської ради, міського голови, виконавчого комітету, 8 вересня 2008 р.

Таким чином, більше п’яти років міський бюджет Харкова, надаючи фінансову підтримку ХКП „Міськелектротранс”, покриває збитки підприємства, в тому числі й від відсутності компенсації з державного бюджету за пільгове перевезення студентів. У цьому контекстові цікаво зазначити, що загальний обсяг перевезень трамваями за 2008 рік склав 101,1 млн. пасажирів, тролейбусами - 103,0 мільйона, серед яких 107,8 мільйона (52,8% від загальної кількості) було перевезено безоплатно*.
* Робота міського електричного транспорту за 2008 рік / Харківська обласна державна адміністрація, 11 лютого 2009 р.

Складна історія реалізації права на пільговий проїзд у ще одному міському транспорті - Харківському метрополітені, що, принаймні, до весни 2009 року, знаходився не в комунальній (міській), а в державній (Міністерства транспорту та зв’язку) власності. Свого часу намагання відмінити пільги для студентів в метро збурило масові протести 1998 р. Взагалі ж, останніми роками, підземка запропонувала начебто простий спосіб для пільгового використання її. На самому початку ХХІ ст. серед студентів через вузівські профкоми реалізовувалися пластикові картки з електричним чипом - місячні проїзні („постійні”) - на 60 проходів, що згодом були змінені на „безлімітні”. Але, слід визнати, що певна кількість безвідповідальних студентів недбайливо віднеслася до таких новацій - використовуючи свої проїзні для пропуску пасажирів метрополітену за меншу ніж вартість проїзду ціну, або взагалі купляючи їх для батьків і знайомих. Саме це спонукало керівництво підземки до введення практики відстеження нетипової активності студентських постійних, що стали іменними, хоча це було, як зазначали правозахисники, невиправданим втручанням в особисте життя*. З введенням іменних постійних, що стали ще й безконтактними, проблем не поменшало. Не зважаючи на відміну наприкінці 2007 року літнього обмеження на пільгове користування студентами транспортом, у Тимчасовому положенні про пільгову безконтактну електронну картку оплати за послуги на пройд в Харківському метрополітені для студентів та учнів, затвердженому Наказом начальника ДП „Харківський метрополітен” від 30 липня 2007 року №404, тривалий час залишалася норма, що проїзний діє „щорічно з 29 серпня по 28 червня, на період учбового року”**. Але ще до часу Ч (28 червня 2008 року) прокуратурою це обмеження було опротестовано. Згодом було оприлюднено типову форму договору надання послуг з пільгового перевезення студентів та учнів метрополітеном, у якій установлювалася цілорічна дія постійного, але для карти встановлювався місячний ліміт пільгового проїзду - 60 поїздок. При перевищенні його всі наступні поїздки в поточному місяці мали б оплачуватися по повному тарифу. Але наразі безконтактні електронні карти на пільговий проїзд студентів і учнів навчальних закладів не мають обмежень у використанні як таких - студент вносить на її „рахунок” кошти, які враховуються для проїзду вартістю в половину чинного тарифу.
* А. Коновалов. Вкрадена приватність / УНІАН, 17 вересня 2007 р.
** Студентський паспорт м. Харкова: довідник для громадсько-активного студента / Упор. А.В. Коновалов. - Х., 2008. - С. 206-208

Цікаво, що за 2008 рік метрополітеном перевезено 282,3 мільйона пасажирів, із яких 55,1 млн. (19,5%) - безплатних пасажирів. Тож, всього за 2008 рік метрополітеном, трамваями і тролейбусами було перевезено 486,4 млн. пасажирів*. Враховуючи, що чисельність населення Харкова прямує до 1,5 млн., усім міським електричним транспортом всі мешканці міста були „перевезені” майже 324 рази.
* Робота міського електричного транспорту за 2008 рік / Харківська обласна державна адміністрація, 11 лютого 2009 р.

Інша ситуація щодо приміського та міжміського автомобільного транспорту, кошти на пільговий проїзд у якому мають бути передбачені в кошторисах вузів. Як використовувати такі асигнування, керівник навчального закладу (ректор) визначається через свій наказ за погодженням із студентським профкомом гласно за участю представників студентської групи на кожний календарний рік у межах коштів, виділених на зазначену мету (п. 5 Порядку).

Важливо, що під час встановлення цього порядку виплат ректором враховується віддаленість місця проживання студента від вузу, його матеріальне становище тощо.

І наостанок щодо проїзду залізницею. Зважаючи, що „кошти на пільговий проїзд студентів ... передбачаються ... у залізничному транспорті - централізовано у державному бюджеті для Міносвіти” (п. 4 Порядку), цей вид перевезень залишається найбільш гарантованим стосовно пільг. Важливо, що студентові дозволено купувати квиток у півціни тільки в загальних і плацкартних вагонах (дія пільги на купе та СВ, природно, не розповсюджується). Також слід пам’ятати ще дві важливі речі при використанні цього привілею:
- по-перше, пільга надається студентові при пред’явленні чинного студентського квитка;
- по-друге, студент сплачує половину вартості проїзду, а не половину ціни всього квитка, куди входять різні збори (зокрема, комісійний).

Слід також нагадати, що в 2003-2004 рр. пільговим проїздом у міському пасажирському та залізничному транспорті територією України користувалися тільки студенти вищих навчальних закладів I-IV рівнів акредитації й учні професійно-технічних навчальних закладів, що фінансувалися з державного та місцевих бюджетів.

Тривалий час викликала занепокоєння серед студентів їхня можливість користуватися відрядженнями за рахунок вузів, бо, як зазначалося раніше, студенти не є педагогічними або науково-педагогічними працівниками, іншими працівниками вузу (категорійними спеціалістами, старшими лаборантами, завідувачами навчальними лабораторіями, методистами тощо), вони ж є учасниками навчально-виховного процесу, особами, які в установленому порядку зараховані до вищого навчального закладу та навчаються з метою здобуття певних освітніх і освітньо-кваліфікаційних рівнів. Відповідь на це питання було надано офіційно Міністерством освіти і науки України в своєму Листі „Щодо оплати відряджень студентів для участі в олімпіадах, науково-практичних конференціях, конкурсах” від 21 квітня 2008 року №1/9-261 за підписом першого заступника Міністра О. Гребельника.

Відповідно до Роз’яснень щодо застосування економічної класифікації видатків, затверджених Наказом Державного казначейства України від 8 грудня 2006 року №330, до видатків на відрядження (оплата проїзду, добових тощо) відносяться видатки на:

• відрядження працівників на сесії, наради, з’їзди наукового характеру, а також різного року поїздки з науковою метою;
• відрядження викладачів;
• проїзд на виробничу практику студентів, учнів;
• відрядження учнів, студентів, тренерів, інших учасників на навчально-тренувальні збори, змагання, олімпіади тощо.

Нагадаємо, що згідно п. 5.9 Положення про проведення практики студентів вищих навчальних закладів України, проїзд студентів залізничним, водним і автомобільним транспортом до місця знаходження баз практики і назад оплачується за рахунок витрат на практику. А ось проїзд до баз практики і назад міським і приміським (до 50 км) транспортом сплачується студентами за власний кошт.

Крім того, зазначеними вище Роз’ясненнями передбачена можливість здійснення видатків на виконання окремих заходів відповідно до укладених вузами угод із підприємствами, наприклад: молодіжні програми та заходи; проведення навчально-тренувальних зборів і змагань; підготовка і участь національних збірних команд України в Олімпійських і Параолімпійських іграх; програми та заходи в галузі культури, мистецтва та ЗМІ; витрати, пов’язані з виготовленням дипломних і курсових робіт (фільмів) студентами кінематографічних факультетів, фільмів і книжкової продукції за державним замовленням; проведення учнівських олімпіад, конкурсів, конференцій, міжгалузевих і спортивних заходів тощо.

Нагадаємо, що в Україні Постановою Кабміну „Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон” від 23 квітня 1999 року №663 (зі змінами) встановлено наступні граничні норми добових витрат для працівників підприємств, установ і організацій всіх форм власності, що перебувають у відрядженні:

• в межах України - 30 грн (за кордон - 280 грн), коли до рахунків на оплату вартості проживання у готелях не включаються витрати на харчування;
• в межах України - 24 грн (за кордон - 224 грн), коли до рахунків вартості проживання у готелях включаються витрати на одноразове харчування;
• в межах України - 18 грн (за кордон - 154 грн), коли до рахунків вартості проживання у готелях включаються витрати на дворазове харчування;
• в межах України - 12 грн (за кордон - 98 грн), коли до рахунків вартості проживання у готелях включаються витрати на триразове харчування.

Гранична норма відшкодування витрат на наймання житлового приміщення (за готель або гуртожиток, наприклад) не перевищує 250 грн за добу в межах України. За відрядження за кордон норми відшкодування витрат становлять, серед інших:

Важливо, що всі ці витрати компенсуються тільки за наявності оригіналів підтверджуючих документів, а термін відрядження визначається керівником (зокрема, до нього входять дні від’їзду та приїзду) і не може перевищувати в межах України 30 календарних днів (за кордон - 60 календарних днів).