В грудні того року ми змогли пойти достатньо складний, беручи до уваги пору року, маршрут, піднялись на Петрос 2036, заночувавши у підніжжі два рази, добре відчули що таке переночувати на морозі, але заради такої краси, можна пожертвувати комфортом, по дорозі зустріли ще 2 групи людей, які покоряли Петрос, прийшлось навіть пригостити туристів з чернівеччини гарячим чаєм, але невдовзі спускаючись з Петроса на вже запрошували на обід туристи з Львова, тож навіть в зимню холодну пору в карпатах пропасти недадуть.