Ще один вже вищезгаданий механізм впливу, яким треба вміти ефективно користуватися-звернення громадян, або практична реалізація наданого громадянам Конституцією права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів. Це, крім всього, надає можливість для участі громадян у управлінні державними і громадськими справами, впливу на поліпшення роботи органів державної влади та місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від їхніх форм власності, відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.

Сутність цього права полягає в зверненні до будь-яких органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності (зокрема, вузи), ЗМІ, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із:

• зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності;
• заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних і особистих прав і законних інтересів;
• скаргою про порушення своїх соціально-економічних, політичних і особистих прав і законних інтересів.

Зауваженням та пропозицією вважається таке звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства. Заявою та клопотанням - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав і інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Скаргою - звернення громадян із вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів, порушених діями (діяльністю або бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб.

Щоб звернення підпадало від гарантії відповідного Закону, воно має бути належним чином оформлене та передане. По-перше, звернення адресуються органам державної влади, місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форм власності, об'єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань. При цьому не обов'язково вказувати прізвище (особу), наприклад, керівника установи, до якої направлено звернення. По-друге, в самому зверненні має бути зазначено прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання громадянина-заявника, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Якщо в письмовому зверненні не зазначене місце проживання, воно не підписане автором/авторами (або неможливо встановити авторство), то таке "звернення" визнається анонімним і розгляду не підлягає. Також у разі, якщо питання, порушені в одержаному зверненні, не входять до повноважень органу державної влади, місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, об'єднання громадян, посадової особи, воно в термін не більше п'яти днів пересилається іншому відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється заявнику. Крім того, якщо звернення не містить відомостей, необхідних для "прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою" (ст. 7), воно в термін не більше п'яти днів також повертається громадянину з відповідними роз'ясненнями. По-третє, письмове звернення має бути підписано заявником/заявниками з зазначенням дати. По- четверте, скарга на рішення, що оскаржувалось, може бути подана до органу або посадовій особі вищого рівня протягом одного року з моменту його прийняття, але не пізніше одного місяця з часу ознайомлення громадянина з прийнятим рішенням. Скарги, подані з порушенням такого терміну, не розглядаються.

З практичного досвіду - при посиланні звернення поштою користайтеся замовленим листом, а при безпосередній передачі звернення до установи (її канцелярії) - майте другий примірник своєї заяви та вимагайте її реєстрації, нехай на зверненні, яке залишите собі, поставлять штамп із датою та номером вхідної кореспонденції.

Важливо, що звернення може буде подано як окремою особою (індивідуальне), так і групою осіб (колективне). Також звернення може бути усним, але вважається таким, якщо викладено громадянином і записане посадовою особою на особистому прийомі. Коли на непротокольних масових зборах або зустрічах із натовпу лунають пропозиції та питання - вони формально не вважаються зверненнями громадян. Важливо, що керівники й інші посадові особи органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян зобов'язані проводити особистий прийом громадян. Він проводиться регулярно у встановлені дні та години, у зручний для громадян час, за місцем їх роботи і проживання. Графіки прийому мають доводитися до відома громадян. Усі звернення громадян на особистому прийомі реєструються - це важливо, якщо заява не буде зареєстрована, вважайте, що її не було. Якщо вирішити порушені в усному зверненні питання безпосередньо на особистому прийомі неможливо, воно розглядається у тому ж порядку, що й письмове звернення. Про результати розгляду громадянину повідомляється письмово або усно, за бажанням громадянина.

Мова звернення не має значення - громадяни мають право звертатися до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, посадових осіб українською чи іншою мовою, прийнятною для сторін. Відповіді також можуть бути викладені в перекладі мовою заявника. Тож, звернення громадян, оформлені належним чином і подані в установленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду. При цьому забороняється направляти скарги для розгляду тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються. Це означає, що в випадку коли студент скаржиться на ректора в Міністерство, останнє не має права перенаправляти звернення до вузу. Також заборонено стягувати плату за розгляд звернень.

Тож, установа або посадова особа, що отримала звернення, зобов'язана:
- його розглянути;
- повідомити громадянина про результати розгляду.

Такий розгляд має відбуватися у рамках обов'язків установи/посадової особи:

• об'єктивно, всебічно й вчасно перевіряти заяви чи скарги;
• у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову;
• на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу;
• скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням;
• забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень;
• письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення;
• вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об'єднання громадян за місцем проживання громадянина;
• у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз'яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення;
• не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам;
• особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.

Громадянин-заявник при цьому набуває прав:

• особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, та брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви;
• знайомитися з матеріалами перевірки;
• подавати додаткові матеріали або наполягати на їх запиті органом, який розглядає заяву чи скаргу;
• бути присутнім при розгляді заяви чи скарги;
• користуватися послугами адвоката або представника трудового колективу, організації, яка здійснює правозахисну функцію, оформивши це уповноваження у встановленому законом порядку;
• одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги;
• висловлювати усно або письмово вимогу щодо дотримання таємниці розгляду заяви чи скарги;
• вимагати відшкодування збитків, якщо вони стали результатом порушень встановленого порядку розгляду звернень.

Для більш глибокого розгляну питань звернень громадян можна ознайомитися також із Інструкцією з діловодства за зверненнями громадян в органах державної влади і місцевого самоврядування, об'єднаннях громадян, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності, в засобах масової інформації, затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України від 14 квітня 1997 р. №348 (зі змінами).

Майже останнє, звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно (не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання). Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник (його заступник) відповідної установи, посадова особа встановлює необхідний термін для розгляду, про що повідомляється заявник. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів. На обґрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено.

Щодо відповідальності за порушення вимог законодавства щодо звернень громадян, то в разі задоволення скарги орган або посадова особа, які прийняли неправомірне рішення щодо звернення, відшкодовують йому завдані матеріальні збитки, пов'язані з поданням і розглядом скарги, обґрунтовані витрати, понесені у зв'язку з виїздом для розгляду скарги на вимогу відповідного органу, і втрачений за цей час заробіток. Спори про стягнення витрат розглядаються в судовому порядку. Громадянину на його вимогу та в порядку, встановленому чинним законодавством, можуть бути відшкодовані моральні збитки, завдані неправомірними діями або рішеннями органу чи посадової особи при розгляді скарги. Розмір відшкодування моральних (немайнових) збитків у грошовому виразі також визначається судом. Суттєво, що нагляд за дотриманням законодавства про звернення громадян здійснюється прокуратурою, що вживає заходів до поновлення порушених прав, захисту законних інтересів громадян, притягнення порушників до відповідальності. Фактично, якщо порушене право громадянина на звернення можна звертатися не тільки до Президента, Верховної Ради України, Народних депутатів, Уповноважений з прав людини, Кабінету Міністрів, місцевих держаних адміністрацій і рад, їхніх виконавчих комітетів і депутатів, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади щодо підпорядкованих їм підприємств, установ, організацій, а й до прокуратури та суду.

Головне - звернення громадян, громадські організації - потужні механізми громадянського суспільства, що можуть і мають використовуватися студентами для вирішення нагальних питань як на місцевому, так і на національному рівнях.