В мечтаниях скуки, в тишине
Стучится дождь в окошко мне!
Мечта летает в облаках -
Тебя я вижу с ново в снах!

Забыть тот взгляд, тот нежный взгляд-
Не в силах я, любовь моя!
Я помню ряд, слов тёплых ряд,
Что говорил день ото дня

Пройдёт вся грусть, пройдёт печаль...
Уйдёт забытых дней невзгода!
Тебя люблю-ты так и знай!
И буду помнить год за годом!

Я не сумую за тобою!
Мені однаково, повір!
Та тільки сніг з моєю журбою,
все цвітом білим миготів!

Я не сумую за тобою!
Втонула десь моя печаль...
Вернеться може все з весною,
та те, що було вже не жаль...

А може краще, що не разом?
А може все, як треба є?
Та сколихнулася я пізно,
віддам тобі все, що твоє!

Піди розтринькай своє щастя!
Піди віддай його комусь!
Та в ті хвилини що"не щастя"
тобі я щиро посміхнусь...