Сьогодні… ти помер сьогодні… чуєш…. Тебе більше нема.. і я залишаюсь сама в пустій кімнаті.. мені холодно. Щойно ти грів мене своїм теплом, а тепер нестерпний біль проймає все тіло. Щойно моя шкіра відчувала дотик твоїх рук, а тепер вона відчуває лише самотність і подих.. подих смерті. Ти залишив мене саму боротися з цілим світом, боротися за себе, свою особистість, свої почуття, за свою реальність. Одну однісіньку проти цілого світу. Та ти зробив це занадто рано, я не знаю чи виграю цей поєдинок. Поєдинок з самим життям. Раніше ти був моїм ангелом, моєю опорою…. А тепер ти просто помер.. зник кудись… полетів десь в невідомий світ… а я тут в цій реальності.. судома зводить моє серце…і я… я поволі помираю разом з тобою… хоча ти залишив для мене невеликий промінчик, який може стати моїм світлом, моїм всесвітом…… він безсмертний як моя любов до тебе, мій ангеле… допоможи мені використати цей промінчик і продовжити жити далі. Підштовхни мене зробити цей крок…. Поки що в мене виходить погано… все погано…. Я божеволію без тебе, бо всі ці чотири роки я жила лише любов’ю до тебе. Ти так і не навчив мене бути самою. Просинатись самою. Жити самою. Літати самою. Дай мені сили витримати цю розлуку тривалістю в ціле життя. А там ми колись зустрінемось і я знов буду щасливою, я знов буду разом з тобою….. ти сьогодні помер, помер для мене назавжди. На похоронах всім весело, всі радіють і п’ють шампанське, нареченій особливо гарно пасує ця сліпучо біла сукня, а ти просто незрівнянно красивий у цьому смокінгу та метелику. На лиці у тебе посмішка, але очі чомусь сумні… На цих похоронах сумно лише двом людям – тобі і мені. Та ми завжди вміли розуміти думки одне одного, ми завжди відчували однаково і щастя і біль. І я надіюсь, що ти будеш щасливим з нею. Ви навчитесь жити, плакати і сміятись, любити і ненавидіти в такт, так як це було в нас. Щастя тобі, мій янголе, нехай в тебе народиться щасливе і здорове дитятко. Зроби свою наречену щасливою так, як ти зробив мене. А тепер прощай. Сьогодні ти для мене помер і я надіюсь, що я виграю боротьбу з життям і зможу жити без твого тепла і доторків твоїх рук.