Скільки викладачів - стільки Болонських процесів... Саме так висловилася одна з учасниць одного з "круглих столів" за участю представників студентського самоврядування вузів Харкова. Але слід пам'ятати, що організація навчального процесу визначена для всіх вищих навчальних закладів України незалежно від їхньої форми власності та підпорядкування ще далекого 1993 року окремим Положенням.

NB. Чинну редакцію Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах, затвердженого Наказом Міністерства освіти України №161 від 2 червня 1993 р., можна віднайти на стор. 73-89 довідника для громадсько-активного студента "Студентський паспорт м. Харкова"

Так, організація навчального процесу здійснюється навчальними підрозділами вищого навчального закладу: факультетами та кафедрами (для вузів ІІІ-ІV рівнів акредитації), відділеннями та предметними (цикловими) комісіями (для вузів І-ІІ рівнів акредитації) тощо. Для студента це означає, що його навчання фактично організовує та спрямовує, зокрема, випускаюча кафедра, а основним документом, що визначає такі процеси, є навчальний (учбовий) план по конкретному напрямку освітньої або кваліфікаційної підготовки (тобто окремо для майбутніх бакалаврів, спеціалістів, магістрів), затверджений керівником вузу. Запитайте такий документ на власній кафедрі - це велика таблиця на декілька сторінок, у якій визначений перелік і обсяг (у академічних годинах) нормативних і вибіркових (варіативних) навчальних дисциплін, послідовність їх вивчення, конкретні форми проведення навчальних занять (конкретно аудиторні та самостійні) й їхній обсяг, форми та засоби проведення поточного і підсумкового контролю.

Нормативні (неваріативні) навчальні дисципліни встановлюються державним стандартом освіти, їхня необхідність у навчанні невідворотна й обов'язкова. Вибіркові навчальні дисципліни встановлюються вищим навчальним закладом - поцікавтеся на кафедрі, в деканаті або ректораті, як саме це відбувається. Пам'ятайте, вибіркові навчальні дисципліни вводяться для задоволення освітніх і кваліфікаційних потреб студентів, ефективного використання можливостей і традицій конкретного навчального закладу, місцевих потреб у фахівцях тощо, й є обов'язковими для вивчення. Згадування про вибір варіативних дисциплін міститься в двох пунктах Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах. Це вже зазначений пункт 2.2 ("Вибіркові навчальні дисципліни встановлюються вищим навчальним закладом") і конкретизація в абзаці другому пункту 2.4 щодо вибору студентом вибіркових навчальних дисциплін із обов'язковим урахуванням структурно-логічної схеми підготовки, а також згадування (абзац третій) про введення вибіркових дисциплін саме вузом. Важливо дізнатися та зрозуміти, як саме в конкретному вищому навчальному закладі відбувається процесс становлення, вибору та введення варіативних дисциплін за участю (або без участі) самих студентів - певні гарантії цього все ж надані в згаданому абзаці другому пункту 2.4.

Для кожної навчальної дисципліни, яку вивчає студент, на підставі, зокрема, навчального (учбового) плану вищим навчальним закладом (конкретно - кафедрою, що "читає" дисципліну) складається робоча навчальна програма, що містить виклад конкретного змісту дисципліни, послідовність, організаційні форми її вивчення й їхній обсяг, визначає форми, засоби поточного та підсумкового контролю. Такий документ студент може відшукати на кожній кафедрі, викладачі якої "ведуть" ту, чи іншу навчальну дисципліну.

Безпосереднє навчання кожного студента здійснюється за індивідуальним навчальним планом, що складається щороку та затверджується в порядку, визначеному самим вузом. Хоча для багатьох студентів це може звучати дивно, але ця норма зберігається незмінно з 1993 року. Індивідуальний навчальний план студента складається на підставі вищезгаданого навчального (учбового) плану тієї спеціальності, на певний освітньо-кваліфікаційний рівень якої він вчиться (молодший спеціаліст, бакалавр, спеціаліст, магістр), і містить навчальні дисципліни (нормативні та вибіркові), їхній обсяг (конкретно на навчальні заняття, виконання індивідуальних завдань, самостійну роботу, практичну підготовку, контрольні заходи) в академічних годинах. Цікаво, в ст. 42 Закону України "Про освіту" є згадка про "індивідуальний план": "Особливо обдарованим студентам забезпечується навчання ... за індивідуальними планами ...".

Більш докладно про форми організації навчання можна дізнатися з окремого розділу Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах: лекції, лабораторні, практичні, семінарські, індивідуальні заняття, консультація, індивідуальні завдання, курсові, дипломні (кваліфікаційні) проекти, самостійна робота, практична підготовка, контрольні заходи (поточний та підсумковий контроль).

Важливо в цьому контексті зазначити, що:
- лекції проводяться у відповідно обладнаних приміщеннях - аудиторіях для однієї або більше академічних груп студентів (абзац п'ятий п/пункту 3.3.1);
- лектор, якому доручено читати курс лекцій, зобов'язаний перед початком відповідного семестру подати на кафедру, предметну (циклову) комісію складений ним конспект лекцій (авторський підручник, навчальний посібник), контрольні завдання для проведення підсумкового контролю, передбаченого навчальним планом і робочою навчальною програмою (абзац перший п/пункту 3.3.2);
- лабораторні заняття проводяться у спеціально обладнаних навчальних лабораторіях із використанням устаткування, пристосованого до умов навчального процесу (лабораторні макети, установки тощо), в окремих випадках лабораторні заняття можуть проводитися в умовах реального професійного середовища (наприклад, на виробництві, в наукових лабораторіях тощо) (абзац другий п/пункту 3.4.1);
- лабораторне заняття проводиться зі студентами, кількість яких не перевищує половини академічної групи (там же);
- практичні заняття проводяться в аудиторіях або в навчальних лабораторіях, оснащених необхідними технічними засобами навчання, обчислювальною технікою (абзац другий п/пункту 3.5.1);
- практичне заняття проводиться зі студентами, кількість яких не перевищує половини академічної групи (там же);
- семінарські заняття проводяться в аудиторіях або в навчальних кабінетах з однією академічною групою (абзац другий п/пункту 3.6.1);
- студенту надається право обрати тему дипломного проекту (роботи), визначену випускаючими кафедрами, предметними (цикловими) комісіями, або запропонувати свою з обґрунтуванням доцільності її розробки (п/пункт 3.9.3);
- навчальний час, відведений для самостійної роботи студента, регламентується навчальним планом і має становити не менше 1/3 та не більше 2/3 загального обсягу навчального часу студента, відведеного для вивчення конкретної дисципліни (п/пункт 3.10.2);
- студенти, які одержали під час сесії більше двох незадовільних оцінок, відраховуються з вищого навчального закладу (абзац другий п/пункту 3.12.2.3);
- студентам, які одержали під час сесії не більше двох незадовільних оцінок, дозволяється ліквідувати академзаборгованість до початку наступного семестру, а повторне складання екзаменів допускається не більше двох разів з кожної дисципліни (один раз викладачу, другий - комісії, яка створюється деканом факультету або завідувачем відділення) (абзац третій там же);
- студенти, які не з'явились на екзамени без поважних причин, вважаються такими, що одержали незадовільну оцінку (абзац четвертий там же).

Суттєво, що допускається вільне відвідування студентами лекційних занять (для студентів ІІІ та наступних курсів), але в порядку, встановленому вищим навчальним закладом (згадайте про те, що особливо обдарованим студентам забезпечується навчання за індивідуальними планами). Відвідування інших видів навчальних занять (крім консультацій) є обов'язковим для студентів (п. 4.3). Разом із тим, забороняється відволікати студентів від участі в навчальних заняттях і контрольних заходах, встановлених розкладом, крім випадків, передбачених законодавством.

Окремо зосередимо увагу на складанні державних екзаменів і захисті дипломних (кваліфікаційних) робіт (проектів) для присвоєння студентам відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня (бакалавр, спеціаліст, магістр) та видання державного документа про освіту (диплома). В "середньостатистичного" студента така процедура відбувається двічі - на ІV курсі (отримання рівня бакалавра), та на V(VІ) курсі (отримання рівня спеціаліста або магістра).

До складання державних екзаменів і до захисту випускних робіт допускаються лише студенти, які виконали всі вимоги навчального плану. Списки таких студентів подаються в державну комісію деканом факультету (завідувачем відділення). Також їй перед початком державних екзаменів або захисту дипломних проектів деканом подаються ще такі документи:
- зведена відомість про виконання студентами навчального плану і про отримані ними оцінки з теоретичних дисциплін, курсових проектів і робіт, практик, з державних екзаменів (тільки перед захистом дипломних проектів або робіт);
- відгук керівника про дипломний проект (роботу);
- рецензія на дипломний проект (роботу) спеціаліста відповідної кваліфікації.

Державній комісії можуть бути подані також і інші матеріали, що характеризують наукову і практичну цінність виконаного дипломного проекту - друковані статті за цією темою, документи, які вказують на практичне застосування проекту, макети, зразки матеріалів, виробів тощо. Але ці документи та матеріали не є обов'язковими.

Саме ж складання державних екзаменів або захист випускних проектів і робіт проводиться на відкритому засіданні державної комісії за участю не менше половини її складу при обов'язковій присутності голови комісії. Захист дипломних проектів може проводитися як у вузі, так і на підприємствах. Державні екзамени проводяться за білетами, складеними у повній відповідності до робочих навчальних програм за методикою, визначеною вищим навчальним закладом. Саме тому вище зазначалося на ролі для студентів робочої навчальної програми конкретної дисципліни.

Абзац четвертий п/пункту 3.12.3.4 чітко регламентує, що "Тривалість державних екзаменів не має перевищувати 6 академічних годин на день". Результати захисту дипломного проекту та складання державних екзаменів визначаються тільки оцінками "відмінно", "добре", "задовільно" і "незадовільно" й оголошуються у цей же день після оформлення протоколів засідання державної комісії. Рішення державної комісії про оцінку знань, виявлених при складанні державного екзамену та захисті дипломного проекту, а також про присвоєння студенту-випускнику відповідного освітнього рівня (кваліфікації) та видання йому державного документа про освіту приймається державною комісією на закритому засіданні відкритим голосуванням звичайною більшістю голосів членів комісії, котрі брали участь в засіданні (при однаковій кількості голосів голос голови є вирішальним).

Студенту, який захистив дипломний проект (роботу), склав державні екзамени, рішенням державної комісії присвоюється відповідно освітній рівень (кваліфікація), видається державний документ про освіту (кваліфікацію). Студенту, який отримав підсумкові оцінки "відмінно" не менше як з 75% усіх навчальних дисциплін, а з інших - оцінки "добре" (це підтверджується зведеною відомістю про виконання студентами навчального плану і про отримані ними оцінки), склав державні екзамени з оцінками "відмінно", захистив дипломний проект (роботу) з оцінкою "відмінно", а також виявив себе в науковій (творчій) роботі, що підтверджується рекомендацією кафедри (предметної або циклової комісії), видається документ про освіту (кваліфікацію) з відзнакою.

Інших перепонів для отримання диплому у студента згідно Положення, що розглядається, немає. Але слід пам'ятати про суто "технічні" процедури отримання диплому - здача залікової книжки та студентського квитка, заповнення обхідного листка, підпис у відомостях про отримання на руки диплома, інших документів випускника (атестат про середню освіту або диплом про попередню освіту з додатками, трудова книжка, наприклад) тощо.

Студент, який при складанні державного екзамену або при захисті дипломного проекту отримав незадовільну оцінку, відраховується з вузу та йому видається академічна довідка. У випадках, коли захист дипломного проекту визнається незадовільним, державна комісія встановлює, чи може студент подати на повторний захист той самий проект із доопрацюванням, чи він зобов'язаний опрацювати нову тему, визначену відповідною кафедрою, предметною (цикловою) комісією. Студент, який не склав державного екзамену або не захистив дипломний проект, допускається до повторного складання державних екзаменів чи захисту дипломного проекту протягом трьох років після закінчення вузу. Важливо, що перелік дисциплін, які виносяться на державні екзамени, для осіб, що не склали ці екзамени, визначається навчальним планом, який діяв в рік закінчення студентом теоретичного курсу.

Студентам, які не складали державні екзамени або не захищали дипломний проект із поважної причини (документально підтвердженої), керівником вузу може бути продовжений строк навчання до наступного терміну роботи державної комісії із складанням державних екзаменів чи захисту дипломних проектів відповідно, але не більше, ніж на один рік.