Пам'ятайте та викарбуйте собі, що жодної угоди зі студентами "заднім числом" щодо умов і особливостей навчання ніхто не може вимагати, як і сам студент не може зробити подібне. Тому дуже уважно треба підходити до формування та підписання договору на навчання, будучи абітурієнтом або вже "зарахованим" до вузу, а також при продовженні здобування наступного (наприклад, після бакалавра) освітньо-кваліфікаційного рівня.

Згідно Порядку працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням, затвердженого 1996 року, керівники державних і комунальних вузів після зарахування осіб на навчання за державним замовленням укладають з ними угоду. Чітких термінів коли саме треба укладати угоду не визначено, можна лишень уявити, що вона має бути підписана між днем зарахування студента та не пізніше ніж за рік до завершення навчання. Але, студенти, які уклали таку угоду з вузом, повинні відпрацювати за місцем призначення не менше трьох (!) років (п. 8 Порядку працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням). Раніше вже зазначалося про суперечливість цієї норми.

• наявність номера та дати укладання, набуття чинності, припинення дії Угоди;
• повному найменуванні вузу, вказівки його підпорядкованості й особи керівника (ректора);
• повній і вірній вказівці курсу, факультету, напряму підготовки, спеціальності (спеціалізації, бажано з кодом) і освітньо-кваліфікаційного рівня, що здобувається (бакалавр, спеціаліст, магістр), формі (денна, заочна) та термінів навчання;
• наявності повних реквізитів (поштовий індекс, адреса, номер телефону, розрахунковий рахунок, найменування установи банку), підписів керівника (ректора) та головного бухгалтера, мокрої печатки.

Якщо ж навчання здійснюється за кошт не держави, а юридичних і фізичних осіб (підприємства, самого студента, його батьків), то також укладається двосторонній (або трьохсторонній) Договір.

• повернення частини коштів, що були внесені студентом як попередня плата за надання освітньої послуги в разі дострокового припинення дії договору (незалежно від підстав для такого припинення) у зв'язку з ненаданням студенту освітньої послуги;
• встановлення розміру плати на весь строк надання освітньої послуги, неможливість зміни цього розміру (ця гарантія раніше розглядалася з посиланням на частину 6 статті 64 Закону України "Про вищу освіту").
• прописування загальної вартості освітньої послуги в гривнях;
• вказівці порядку розрахунків (готівкою, безготівково) та строків внесення плати (одноразово, щомісяця, кожного семестру, щороку тощо);
• встановленні точного розміру або відсутності неустойки (штрафу, пені) за несвоєчасне внесення плати за надання освітніх послуг (тільки в випадку, якщо плату здійснює юридична особа).

В обох випадках (з "бюджетниками" та "контрактниками") сторони за спільною згодою можуть вносити додаткові, не заборонені законодавством, зобов'язання. Зокрема, правила внутрішнього розпорядку, інші вимоги навчального закладу, з якими ознайомлюється студент, можуть бути додані до угод/договорів, про що зазначається в їхньому тексті.

При переведенні студентів здійснюється внесення відповідних змін до угод або договорів, про що мова буде далі.

Тепер про особливості зміни розміру плати на весь строк надання освітньої послуги. Всім строком надання освітньої послуги (навчання) є термін здобуття одного освітньо-кваліфікаційного рівня вищої освіти. Здобуття іншого, зокрема, наступного освітньо-кваліфікаційного рівня (читай, "перехід" з ІV на V, з V на VІ курси) є всім строком надання іншої освітньої послуги (іншого навчання)!

Зокрема, читаємо частину 3 статті 8 Закону України "Про вищу освіту": "Спеціаліст - освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти особи, яка на основі освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра здобула повну вищу освіту...", та частину 4 там же: "Магістр - освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти особи, яка на основі освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра здобула повну вищу освіту..." і "Підготовка фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня магістра може здійснюватися на основі освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліста". Висновок - як не крути, при вступі до вузу для здобуття першої повної вищої освіти (на базі середньої, професійно-технічної, незакінченої вищої освіти), молоду людину беруть на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра (не маючи права брати відразу на підготовку до рівня спеціаліста чи магістра, бо особа не має "ступеня" навіть бакалавра). Тому природно та законно, що у студента, який бажає здобути рівень спеціаліста та/або магістра буде два (або три) окремих строки навчання, що надає таких же законних підстав для укладання нових договорів та зміни розміру плати за навчання (але не впливатиме на відстрочку від строкової військової служби, про що мова буде далі)...