Я знову приходжу в холодну кімнату….
Мені не хочеться їсти, я не хочу пити….
Болю в душі забагато,
Тебе я не можу любити.

Вмикаю сумну пластинку,
Поволі котяться сльози.
Пробач, я не знаю зупинки,
Я іду, я більше не можу…

Тікаю від всіх, думками лише.
Усе залишаю, як було.
Не знаю… мене ти знайдеш?
Та я тебе все ж не забула.

І не забуду ніколи.
Бо ти той до кого тікаю..
Від світу, від дикого болю
Хоч вже всоте тебе забуваю.

Не можу тебе я любити,
Й без тебе я просто не можу.
А знаєш як хочеться пити,
Коли я додому приходжу.

Бо тут абсолютно сама.
Бо тут сумно наче зимою.
Тебе давно поруч нема,
А хочу я бути з тобою…