Пишу свою самотню історію. Як світ дивна. Суперечлива. Від сердечка на кінці кулькової ручки символічно відкусуються шматочки. Самотня. Потрібна. Все шкребу мовчазну істерику сплетінням літер.Наївна. Літерами, сплетеними з минулого і сьогодення. Навчу літати. Вирву серце на льоту. Щаслива. Ні. (Стоп, не те.) Щаслива. Парадоксальна. Подивлюся на серце. Хмикну. Викину. Я вірю чорнилам. Забуду.Чорнила бездушні.Посміхнуся перехожому. Але вірні. Хочу знати, що мені потрібно. Заплачу. Але цього ніхто не побачить. За вікном блимне місяць. Не люблю, щоб бачили, як я плачу. Моє серце знову холодне. А я все пишу і пишу мовчазну істерику моєї свідомості....