Сонет
Я просто не знаю….
Самотність – це моє життя,
Я завжди лишаюсь сама,
Без того, кого так кохаю.

Так було завжди. Так буде навік.
І як не стараюсь – усе так буде,
Кохання ніколи мене не знайде
І котяться сльози поволі з повік…

І ось уже знову ось ці почуття.
На мене ти навіть не глянеш,
У снах моїх тихо розтанеш,
Ті очі і щирість, усмішка твоя.

Я просто не знаю, без тебе згораю…
Та все це так просто.. дарма..