Зміст:
Плов – це страва, яка прикрашає святкові столи та насичує наші шлунки. Проте мало хто замислюється над тим, як саме виникла ця смачна та популярна їжа. Плов – це одна з найстаріших страв, що мають глибоке історичне коріння.
Головними інгредієнтами плову є рис, м'ясо та різноманітні спеції. Однак, історія плову включає вплив сотень років, безлічі культур і традицій. Плов розвивався поступово протягом століть, відбиваючи смаки та переваги різних народів та регіонів.
Історія плову починається з часів Олександра Македонського та стародавньої перської кухні. Плов вважається одним із найстаріших страв Сходу і з появою його на столі пов'язується безліч історій та легенд. Це страва, що стала символом гостинності та дружби. Воно стало невід'ємною частиною культури різних народів і завоювало серця гурманів у всьому світі.
Інгредієнт | Кількість |
---|---|
Мал | 500 г |
М'ясо (яловичина, баранина чи курка) | 500 г |
Цибуля ріпчаста | 3 шт |
Морква | 2 шт |
Часник | 3 зубчики |
Перець чорний мелений | за смаком |
Сіль | за смаком |
Рослинна олія | 50 г |
Вода | 800 мл |
Зіра (кумін) | за смаком |
Як зародився плов?
Плов, або як казали в Персії, пилав – дуже давня страва, яка народилося Близькому Сході з появою там зернової рисової культури, близько II-III століть до зв. е. Саме тоді тюркські кочівники почали обмінювати в Китаї худобу на рисові зерна.
Хто зробив перший плов?
Чингісхана За словами істориків, цю страву вигадали в Індії. Місцеві жителі вирощували рис, варили його та додавали до нього ароматні трави. А трохи згодом рис розбавляли ще й м'ясом. Ще за легендою автором плову вважають самого Чингісхана.
Яка країна створила плов?
Плов | |
---|---|
Країна походження | Узбекистан Таджикистан |
Компоненти | |
Основні | Рис, рослинний або тваринний жир |
Можливі | М'ясо, овочі, фрукти, ягоди, прянощі та різні інші продукти |
Чому плов так називається?
Фасмера дає спрощений варіант: "Плов – від турецького "пілав" – крута рисова кашаНасправді слово "плов" прийшло в російську мову від тюрків через татар і походить від турецького "пілав", яке запозичили багато європейських мов: англійська – pilaw, pilau; німецька – Pilaw і французька – pilaf, pilau.