Свідків мало бути два-три з боку нареченого і стільки ж із боку нареченої. Потрібно було, щоб поручителі добре знали нареченого та наречену. Свідком міг стати будь-яка православна людина, не позбавлена свідкової правоздатності. Жодних інших обмежень не було.
Це може бути пара родичів, як з боку нареченого, так і нареченої, або близькі друзі пари. Примітно, що допускається брати у вінчальні батьки неодружених між собою людей, наприклад, рідних брата та сестру.
Усю церемонію вінчання ікони перебуває у руках батьків. Після того, як батюшка оголошує пару чоловіком та дружиною, мами та папи з обох боків благословляють дітей на благополучний шлюб та вручають їм святі образи Христа та Богородиці. Вінчальна пара служить подарунком від одного покоління до іншого.