Санітарний день – це невід'ємна частина робочого графіка багатьох організацій та підприємств. Він являє собою вимушену перерву в роботі, необхідну для проведення профілактичних заходів, підтримання чистоти та санітарної безпеки робочих приміщень. Питання про оплату санітарного дня є дуже актуальним та викликає багато суперечок та дискусій.
Спочатку слід усвідомити, що санітарний день є обов'язковою нормою праці, передбаченої трудовим законодавством. І, відповідно, він має бути оплачуваним. Працівники, які займаються профілактикою та змістом чистоти робочих місць, виконують невідкладні роботи, які безпосередньо впливають на продуктивність праці та здоров'я працівників.
Оплата санітарного дня має бути здійснена роботодавцем у повному обсязі, з урахуванням кількості робочих годин, витрачених на проведення профілактичних робіт. Зазвичай цей час оплачується за ставкою виконання основних робочих функцій. Однак у деяких випадках може бути встановлена інша ставка оплати, яка враховуватиме складність та особливості виконаної роботи.
| День тижня | Оплата |
|---|---|
| Понеділок | 100% |
| Вівторок | 100% |
| Середа | 100% |
| Четвер | 100% |
| П'ятниця | 100% |
| Субота | 100% |
| Неділя | 100% |
Як оплачується графік 22?
Для співробітників з графіком 2/2 робота в суботу або неділю оплачується у звичайному розмірі, але за святкові дні оплата вища. За таким режимом працюють підприємства торгівлі, громадського харчування, співробітники громадського транспорту, медики тощо.
Як розрахувати переробку за змінного графіка приклад?
Зменшуємо норму співробітника на кількість годин у відпустці = 176 годин – 72 години = 104 години. Тобто норма праці співробітника з урахуванням відрахованих годин відпустки дорівнює 104 години. Переробка = Кількість фактично відпрацьованих годин – норма з урахуванням відрахованих годин відпустки = 136 – 104 = 32 години. Переробка = 32 години.
Чи можна працювати 24 години на добу?
Зверніть увагу, що жодною статтею КЗпП чи іншого закону не заборонено застосування зміни тривалістю 24 години. У статті 50 КЗпП встановлено максимальну тривалість робочого часу на тиждень: працівник не може працювати більше 40 годин. Збережена копія