Ампіцилін – Антимікробний препарат, що відноситься до групи напівсинтетичних пеніцилінів. Він широко застосовується у лікуванні інфекційних захворювань, спричинених чутливими до нього бактеріями. Для досягнення максимального ефекту та запобігання резистентності до препарату ключовим моментом є знання його складу.
Головною активною речовиною Ампіциліну є ампіциліну тригідрат, який є сіллю та належить групі антибіотиків пеніцилінового ряду. Він має бактерицидну дію, тобто вбиває бактерії або перешкоджає їх росту та розмноженню.
Як допоміжні компоненти, присутні в складі Ампіциліну, можуть входити різні речовини, які забезпечують стабільність, поліпшення властивостей лікарської форми та засвоюваність препарату в організмі. Це, наприклад, магнію стеарат, крохмаль і лактоза.
| Діюча речовина | Кількість | Фармакологічна дія |
|---|---|---|
| Ампіцилін | 500 мг | Широкий спектр антибактеріальної дії, що інгібує синтез клітинної стінки бактерій |
| Помічні речовини: | ||
| Лактоза | 80 мг | Допоміжна речовина, що використовується як наповнювач |
| Крохмаль | 70 мг | Допоміжна речовина, використовується як загусник та стабілізатор |
| Кремнію двоокис колоїдна | 10 мг | Допоміжна речовина, що використовується як протективний колоїд |
| Магнію стеарат | 10 мг | Допоміжна речовина, використовується як змащувальний та протисклеротичний агент |
Що входить до складу ампіциліну?
Склад Ампіцилін таблетки 250мг Діюча речовина: Ампіциліну тригідрат – 288,6 мг (у перерахунку на ампіцилін – 250 мг). допоміжні речовини: крохмаль картопляний, кальцію стеарат, повідон (полівінілпіролідон низькомолекулярний 12600 ± 2700, повідон К17), полісорбат (твін-80), тальк, аеросил.
Яку групу антибіотиків належить Ампіцилін?
Антибіотик напівсинтетичний, що відноситься до Ампіцилін, інструкція по застосуванню пеніцилінам, має широкий спектр дії. Бактерицидний ефект пригнічує синтез клітин бактерій.
Що лікує антибіотик Ампіцилін?
Ампіцилін (Ampicillinum) – напівсинтетичний антибіотик, що використовується для лікування різних інфекційних захворювань дихальних шляхів (пневмонія, бронхопневмонія, ангіна), сечовивідних шляхів, печінки та шлунково-кишкового тракту.